Плотницький напрошувався вже давно. Він наполегливо прагнув до повної концентрації влади, порушуючи встановлений Москвою баланс сил в регіоні. В ході чергової " зачистки "еліт" був заарештований, а потім убитий один із засновників "ЛНР", "прем'єр-міністр республіки" Геннадій Ципкалов, звинувачений у спробі захоплення влади. Люди Плотницького його замучили до смерті, інсценувавши самогубство. Причому ця ліквідація, наскільки можна судити, не була санкціонована Москвою. Судячи з усього, тоді Суркову вдалося прикрити свого протеже, але про інцидент в Кремлі не забули.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Єгор Фірсов, лідер політичної сили "Альтернатива". Автор вказує, що багаточисленні чвари і конфлікти, головним "героєм" яких ставав Плотницький, не додавали популярності ватажкові луганських бойовиків, що стало ще однією причиною задуматися про його заміну.
""Ветерани ополчення" ненавиділи його за вбивства польових командирів Біднова, Дремова і Мозгового, не сумніваючись у його причетності до ліквідацій. Хоча рішення про їх усунення, цілком очевидно, брав не сам Плотницький (та й зачистка "народних героїв", з високим ступенем ймовірності, здійснювалася спецами з РФ), ці вбивства явно грали на руку "очільнику ЛНР". Популярні у середовищі "ополченців" польові командири не приховували свого критичного ставлення до Плотницького", - пише Фірсов.
А ще ватажок "ЛНР" мав репутацію слабкого керівника і відверто злодійкуватого персонажа. Його регулярно і небезпідставно звинувачували в розкраданні гуманітарної допомоги та коштів, що надходять з Росії для виплати пенсій і зарплат "бюджетникам".
"Плотницький наполегливо замикав на себе всі грошові потоки, на шкоду іншим гравцям", за кожним з яких теж був московський куратор, і на шкоду економіці "республіки", що фінансувалася Кремлем. За кілька років жадібний, самовпевнений і скандальний "вождь" зумів налаштувати проти себе всіх, кого тільки міг. А тому в очах Москви поступово перетворився в потенційну загрозу стабільності встановленого нею режиму. Тому, коли протистояння між ним і Корнетом, що високо цінується в ФСБ, загострилося, з'ясувалося, що спертися Плотницькому особливо ні на кого. У Москві моніторять настрої в "ЛНР", і низька популярність Плотницького серед "ідейних", а також відсутність довіри до нього з боку місцевих "еліт" стало однією з причин, в силу яких покровителі вирішили за нього "не вписуватися"", - йдеться в статті.
Детальніше про "зачистку" в ОРЛО читайте у матеріалі Єгора Фірсова "Битва "титаніків"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".