У п'ятницю, 28 серпня, християни східного обряду відзначають одне з головних свят - Успіння Пресвятої Богородиці, яке також називають Першою Пречистою. Цього дня завершується Успенський піст, а також починається пора сватання та весіль.

Історія свята

Свято встановив ще в IV столітті імператор Флавій Маврикій. Незважаючи на те, що «успіння» означає смерть, в цей день не прийнято сумувати, оскільки вважається, що смерть - це перехід від земного життя до небесного.

Згідно з переказами, після смерті і воскресіння Христа Діва Марія перебувала в Єрусалимі доти, поки не почалися гоніння на християн. На час їй довелося переїхати в Ефес, де вона відвідувала праведного Лазаря і гору Афон.

Незадовго до смерті Матір Божа повернулася в Єрусалим. Тут вона часто приходила до Гробу Господнього і іншим місць, пов'язаним з Христом, для молитов і покаяння.

В один із днів до Марії явився архангел Гавриїл і сповістив, що через три дні вона покине земне життя і вознесеться на небеса до свого сина. Марія сповістила близьких про швидке успіння і заповіла своє майно служницям.

Наостанок Матір Божа веліла поховати себе поруч з батьками в Садах Гефсиманії. Новина про швидку кончину її розійшлася по всьому Єрусалиму і околицях, віруючі християни приходили попрощатися з Богоматір'ю.

Незабаром чудесним чином в Єрусалимі зібралися і всі апостоли. В час Успіння Богородиці сам Господь Бог прийшов, щоб взяти її душу. Побачивши Його, вона піднялася з ложа і без жодного тілесного страждання віддала душу в руки сина свого і Бога.

Через три дні апостоли приступили до поховання тіла. Вони віднесли ложе з тілом Пресвятої Богородиці в сади Гефсиманії. Тут вони поклали тіло Богородиці в труну і закрили вхід до печери каменем.

Апостола Фоми не було при похованні. Він шкодував про те, що не попрощався з Богородицею, тому вирішив з іншими апостолами увійти в печеру. Але відкривши труну, вони знайшли там тільки плащаницю Богородиці, а її тіло піднеслося на небеса.