Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті. Часто вони неправильно ставлять наголос в українських словах.
Видання NV розповіло, про три слова, в яких найчастіше ставлять наголос неправильно.
Разом
Слово «разом» часто зустрічається не тільки у розмовній мові, але і у тестах зовнішнього незалежного оцінювання. Тим, хто їх складає, традиційно пропонують обрати склад, на який падає наголос. Так, у слові разом його треба робити на перший склад — рАзом.
Часу
Слово «час» у родовому відмінку звучить як «часу» з наголосом на перший склад — чАсу. Однак, наприклад, якщо ми говоримо про слово тимчасовий (той, який існує або відбувається протягом деякого часу), то тут наголос буде на третій склад — тимчасОвий.
Випадок
Часто у розмові можна почути слово «випадок» з наголосом на другий склад, однак літературно правильно його робити на перший — вИпадок.
Як визначити, куди ставити наголос
В українській мові наголос може падати на будь-який склад. Існує чимало правил, які регулюють наголошування. Ось найпоширеніші:
- у більшості іменників, які мають закінчення -ання, наголос падає на «а»;
- іменники жіночого роду з суфіксом «к» у множині матимуть наголос на «и»;
- слова, похідні від слова «метр», мають наголос на «е»;
- короткі та деякі багатоскладові прикметники, які закінчуються на «-ий», матимуть наголос на «и»;
- у дієсловах, які закінчуються на «-сти/-зти», наголос падає на останній склад.
Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.