За п'ять з половиною років війни Україна не тільки все ще не змогла забезпечити можливість для всіх жителів Донбасу і Криму приймати український сигнал, їй також не вдається повністю заглушити "голоси" країни-агресора у своєму прикордонні. Про це в статті для DT.UA пишуть оглядачі відділу міжнародної політики Володимир Кравченко і Тетяна Силіна.
Автори відзначають, що хоча Україна зберегла аналогове мовлення - в Донецькій, Луганській областях і у шістьох, що межують з Кримом, районах Херсонської, проблема повного і якісного покриття цих територій українським сигналом як і раніше зберігається.
Експерти ще під час будівництва телевежі на Карачуні публічно попереджали про те, що істотного поліпшення ситуації чекати не варто. Побудована в радянські часи вишка на Карачуні до руйнування у 2014 р. мала висоту 222 м, нову ж звели висотою всього 186 м, тобто на 36 м нижче. Це значно (за деякими оцінками, приблизно вдвічі) зменшило зону покриття, оскільки через складний місцевий рельєф сигнал з укороченої вишки може прийматися лише в радіусі приблизно 60 км, відзначають автори статті.
За час відсутності телевежі на Карачуні майже всі мешканці тамтешнього прикордоння обзавелися супутниковими антенами і тепер споживають переважно продукцію російських телеканалів. За оцінками фахівців вітчизняних спецслужб, "Україна інформаційно вже втратила і Крим, і "ДНР" з "ЛНР", що дивляться і слухають Росію і живуть її порядком денним". Оглядачі наголошують, що сьогодні Україна серйозно ризикує інформаційно втратити ще й жителів прикордоння на контрольованій території, якщо терміново і серйозно не займеться вирішенням проблеми недостатнього покриття українським сигналом цих територій.
Детальніше про проблеми інформаційної безпеки України читайте у матеріалі Володимира Кравченка і Тетяни Силіної "Замість розмов із телевізором" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".