Ситуація в енергетиці і сфері комунальних послуг вимагає створення інституту ефективного захисту прав споживача - енергетичного омбудсмена. Про це у своїй статті для DT.UA пише народний депутат України (ВО "Батьківщина") Олексій Рябчин.
Автор вказує, що в центрі Третього енергетичного пакета – фундаменту нових українських енергетичних законів, коштує споживач. Верховна Рада "через коліно" прийняла потрібні закони, але результат поки не досягнутий.
"Монополії не зруйновані, а споживач досі залишається за бортом політичних дискусій про облаштування нових ринків, хоч би як голосно деякі політики про цих споживачів кричали.", – констатує він.
За словами Рябчина, при розробці законопроекту №7059 ("Про енергетичного омбудсмена", внесений до Ради 4 вересня – ред.) у главу кута поставлений споживач і його зручність. Тему енергетики, комунальних послуг і тарифів, за його словами, вже складно деполітизувати, але необхідно почати виявляти і усувати системні проблеми.
Депутат констатує, що НКРЕКП так і не стала арбітром між державою, бізнесом і споживачем. При цьому, комісія зобов'язана насамперед балансувати інтереси цих трьох сторін, а не виступати виключно адвокатом споживача.
"Таким чином, ми підходимо до запитання: як можна інституціалізувати споживачів так, щоб вони на рівних могли починати переговори з найбільшими енергокомпаніями? Відповіддю на це запитання може стати створення інституту енергетичного омбудсмена", – йдеться в статті.
Автор пояснює, що енергетичний омбудсмен - це одна з моделей позасудового вирішення споживчих спорів, причому такий орган може в тому числі займатися адвокацією прав споживачів і проактивно впливати на регуляторні акти, беручи участь в їх розробці.
Подібний інститут, за його словами, існує в багатьох європейських країнах, зокрема у Франції, Британії, Німеччини, Бельгії, Болгарії.
Наголошується, що при прийнятті закону про НКРЕКП минулого року депутати зобов'язали Кабмін розробити законопроект про створення інституту энергоомбудсмена і в Україні.
Рябчин вказує, що зараз функцію захисту прав споживачів спеціалізовано у сферах енергетики і комунальних послуг виконують НКРЕКП та інформаційно-консультаційні центри при енергокомпаніях.
При цьому, захистом прав споживачів у НКРЕКП, виходячи із структури цього органу, займаються чотири особи. За 2016 р. комісією розглянуто 6007 суперечок, а інформаційно-консультаційні центри розглядають значно більше число скарг.
Депутат зазначає, що при створенні інституту омбудсмена такі центри залишаться: вони будуть, по-перше, забезпечувати зв'язок компаній зі своїми споживачами і допомагати у підвищенні якості послуг. По-друге, вони будуть виконувати роль "сита", яке буде відсівати загальні консультації та прості спори, тоді як більш складні питання буде розглядати омбудсмен. Таким чином, енергетичний омбудсмен не буде конфліктувати з існуючими органами з захисту прав споживачів, а навпаки - доповнить систему.
Омбудсмен, за його словами, не зможе безпосередньо накладати санкції на енергокомпанії, так як це залишається прерогативою НКРЕКП.
"Але якщо монополіст не виконує рішення, він потрапляє "на килим" до Нацкомісії. Таку ж "м'яку" силу зараз використовує бізнес-омбудсмен, 86% рішень якого органи влади виконують. І це з урахуванням того, що для держорганів немає ризиків отримати високі штрафи, якщо вони знехтують рішенням", – підкреслює Рябчин.
Депутат робить висновок, що енергетичний омбудсмен зможе стати провідником нової філософії в енергетиці, коли в центрі - не план і забезпечення мегаломанских підприємств, як в СРСР, або інтереси окремих компаній, як склалося у часи незалежності, а споживач.
Детальніше про інститут енергетичного омбудсмена читайте у статті Олексія Рябчина "Енергетичний омбудсмен: новий гравець на ринках енергетики та комунальних послуг" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".