Через два роки після протестів на 3 в Києві, варто пам'ятати про єдність, самовизначення, а також кровопролиття і насилля, через які українцям довелося пройти. І варто пам'ятати про те, що в руках учасників української революції був прапор Євросоюзу.
"Майдан породив нову Україну, нове суспільство, яке визначилося приєднатися до Європи і готове померти за це. Це ж суспільство пізніше послало своїх синів і дочок захищатися від агресії Росії в Криму і на Сході України. Близько 2,5 тисяч українських солдатів не повернуться додому. А загальна кількість жертв досягла 9 тисяч", - пригадує на сторінках Wall Street Journal міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Він нагадує про єдність Заходу, коли приймалося рішення ввести санкції проти Росії і допомогти Україні стати на ноги. Також міжнародна спільнота підштовхнула Київ до проведення реформ. Україні довелося серйозно зайнятися економічними і управлінськими змінами в умовах війни проти агресора, сили якого переважають в чотири рази.
"У Парижі минулого місяця ми побачили, як терор і страх може взяти гору над нормальним життям. І українці на Сході своєї країни живуть так кожен день", - наголосив Лінкявічус.
В цей же час, Україні доводиться і далі доводити, що вона достойна довіри. Коли міністр фінансів Наталія Яресько оголосила про те, що реструктуризація українських боргів завершена, "ця новина не з'явилася у заголовках".
"Деякі уряди в ЄС здобули більшу увагу нічого не роблячи", - зауважив литовський дипломат.
Лінкявічус хоче, щоб Європа звернула увагу на зусилля України, громадянське суспільство якої продовжує вести країну в європейському напрямку і вимагає від уряду справжніх змін, а не замилювання очей. І українцям потрібна підтримка ЄС, а Європі, на думку Лінкявічуса, потрібні українці, які борються за європейські цінності, "щоб європейцям не довелося боротися за них самим".
"ЄС повинен тепер послати сигнал підтримки українцям, показати, що вони одні з нас. Вони повинні мати право побачити мрію, за яку вони помирали і стати частиною безвізового простору ЄС", - йдеться в статті.
Голова литовського МЗС звертає увагу на міграційну кризу в Європі. Однак закликає європейських лідерів не обмежувати через це вільний рух українців на континентів. Оскільки з усієї кількості тих, хто просить про політичних притулок в ЄС лише 3% - українці. І більшість з них вже жили якийсь час в країнах Євросоюзу. Тож немає причин боятися черг на українському кордоні з охочих втекти зі своєї країни.
"З іншого боку лише кожен шостий українець хоч раз в житті був закордоном. Таких має бути більше. Більше людей заслуговують побачити, яке насправді життя в ЄС, що означає не бути дискримінованим, бути таким же громадянином від Брюсселя до Брістоля і Брасова. Цього року кількість українців, які відвідали Литву, подвоїлася. Це доводить, що інтерес у них є", - пише Лінкявічус.
Він також додає, що безвізовий режим дозволить покращити якість робочої сили в Литві, так само, як і в інших країнах. Близько 35% іноземців, які легально працюють в Литві, приїхали з України. І вони, за словами дипломата, кваліфіковані робітники. І ці працівники компенсують відтік литовської робочої сили.
Скасування віз для українців також пожвавить обмін студентами, зміцнить особисті зв'язки і зробить соціальні зміни в Україні невідворотними. Прямі контакти між громадянами і з європейською системою цінностей поглибить відносини України з Європою. На думку Лінкявічуса, європейцям теж піде на користь розуміння історії і української культури, оскільки Україна "грає важливу роль на східному європейському кордоні".
"Під час Революції гідності на Майдані українці сміливо боролися за цінності, які представляє ЄС. Настав час для ЄС показати, що воно було того варте", - пише голова МЗС Литви.
Тим часом, голова українського парламенту Володимир Гройсман заявив, що Рада ще не отримала висновків Єврокомісії щодо "безвізових" законів. Нагадаємо, в суботу, 21 листопада, президент України Петро Порошенко повідомив про те, що він підписав закони "безвізового пакету".
"Тільки що, ще чорнило не висохло, я підписав пакет так званих "безвізові законів". Ми виконали ключові умови і очікуємо рішення ЄС щодо перспектив запровадження безвізового режиму для українців", - сказав глава держави у своєму зверненні до українського народу з нагоди Дня Гідності і Свободи.
Раніше Володимир Гройсман повідомив, що має намір підписати прийняті парламентом закони, необхідні для лібералізації візового режиму з ЄС, і передати їх на підпис президенту тільки після того, як їх схвалить Єврокомісія.
"Як тільки це станеться, я їх одразу ж підпишу й направлю на підпис президенту. У разі, якщо у наших партнерів будуть зауваження, парламент зможе внести необхідні поправки в законопроекти", − заявив спікер.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом в кінці літа – початку осені 2016 року.
У декларації за підсумками саміту "Східного партнерства" у травні 2015 року в Ризі говорилися, що ЄС надасть Україні безвізовий режим в разі позитивного звіту Єврокомісії, який відбудеться в кінці 2015 року.