У разі проведення референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної 48% населення України проголосували б проти і тільки 33% - за. Ще 9% не взяли б участі в голосуванні, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
При цьому ті жителі півдня та сходу України, які б проголосували "за", розділилися практично навпіл у своїй думці щодо того, чи потрібен саме державний статус по всій країні, або ж просто офіційний на певній території.
У будь-якому випадку наполягають на надання російській мові держстатусу 51% тих жителів цих регіонів, хто проголосував "за" (вважають, що російська має отримати цей статус навіть якщо є можливість зробити її офіційною в регіонах, де цього хоче більшість).
При наявності такого вибору 46% вважає, що російську потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, більшість населення яких цього бажають.
На питання, якою повинна бути держполітика щодо російської мови в Україні, респондентам було надано три варіанти відповіді. Лише 19% відповіли, що її потрібно зробити другою державною мовою, 21% - що її потрібно усунути з офіційного спілкування по всій Україні, а 52% вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, більшість населення яких цього бажають. 6% так і не визначилися з відповіддю, 2% - відмовилися відповідати.
Позицію про усунення російської мови з офіційного спілкування по всій Україні підтримують 42% жителів заходу України, 24% - центру, 13% - півдня і лише 3% - сходу.
Надання російській мові статусу другого державного підтримують 37% жителів півдня, 31% - сходу, 8% - центру та 6% - заходу.
Варіант надання російській мові статусу другої офіційної мови лише в тих місцевостях, більшість населення яких цього бажають, підтримала найбільша частина населення сходу - 61%, 57% населення центру, 44% заходу і 43% півдня країни.
Опитування КМІС проводилося 14-24 лютого 2015 року у всіх регіонах України, за винятком Криму. У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на контрольованих владою територіях, так і на непідконтрольних. Всього було опитано 2013 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3% для показників близьких до 50% і 1,4% - для показників близьких до 5%.