Хатія Деканоїдзе зовні нагадує сором'язливу школярку-відмінницю, яка звикла надто добре себе поводити. у Всякому разі не так, як ті, хто готовий битися без парвил.
В Грузії вона у свій час зіграла роль у тому, щоб очистити країну від корупції і мафії. Після Майдану її запросили працювати в Україну, доручивши збудувати сучасну патрульну службу. Але от приблизно через рік Деканоїдзе пішла у відстаку.
В інтерв'ю Die Presse вона пояснила, що в українського керівництва невистачає політичної волі.
"Після Майдану в України був короткий період можливостей для реформ. Нажаль цього не відбулося", - сказала вона австрійській газеті.
Німецьке видання Die Welt пише, що це розчарування поступово поширюється і на Заході. І не лише переможець на виборах в США Дональд Трамп беззастережно сумнівається у тому, чи варто підтримувати Україну тоді, коли вона якраз бореться проти агресії Росії в Донбасі. Видання нагадує, що нещодавно Захід вперше оцінив, наскільки ефективними були вливання в Україну.
Видання пише, що про війну в Донбасі почали поступово забувати. Більше двох років минуло з дня підписання Мінських угод, але вони досі лишаються не виконаними. Однак минулої середи Європейський суд аудиторів у спеціальній доповіді вказав, багатомільярдна допомога Україні мала незначний вплив. Боротьба з корупцією застопорилася, правоохоронні органи не стали достатньо незалежними, а олігархи впливають на політичні партії.
Але ЄС не найбільший український донор. Цю роль зайняв МВФ. Два роки тому він відкрив для України програму на 17,3 мільярди доларів і до цього часу видав Києву майже половину цих грошей. Фонд весь час наполягав на питанні ефективності використання допомоги. Голова МВФ Крістін Лагард застерегла, що програма може бути скорегована, а також закликала Київ інтенсивніше боротися з корупцією, впливом олігархів і проводити реформи, врешті-решт.
Die Welt пише, що ті, то знають країну зсередини, мають сумніви щодо здатності української сторони прислухатися до всіх цих закликів. Видання нагадує про те, як іноземні технократи, на яких після Майдану покладалися надії на проведення реформ, подали у відставку. І так зробила не лише Деканоїдзе. Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі і колишній фінансовий директор шведської інвестиційної компанії East Capital Айварас Абромавічус теж пішли цим шляхом. Останній перед звільненням поскаржився на "різке зростання зусиль, націлених на протидію ключовим реформам", а також на втручання депутата і важливого бізнес-партнера президента Петра Порошенка - Ігоря Кононенка.
Але не лише іноземні помічники, зрештою, відмовилися від участі в допомозі Україні. Так зробив і її перший міністр економіки Павло Шеремета, який очолив міністерство після Майдану, але звільнився вже через півроку.
Видання зуважує, що Україна сьогодні - це не Грузія чи Литва, де стійкий фундамент був створений в найкоротші терміни і радикальними методами. Звісно, не можна недооціювати мобілізацію українців після революції проти авторитарного режиму. Крім того, російська агресія теж сповільнює прогрес. Але не можна закрити очі і на те, наскільки продовж років до Майдану корупція шкодила Україні і продовжує це робити і далі.
Нагадаємо, що нещодавно Європейський суд аудиторів назвав Україну найбільш корумпованоюкраїною Європи. У звіті суду містяться рекомендації для Києва: робити більший акцент на управлінні державними фінансами у процесі діалогу з Україною, поліпшити конструкції умов і виплат фіндопомоги, посилити контроль за використанням допомоги, робити більший акцент на ефективній реалізації і стабільності реформ, вжити заходів для збільшення ефективності допомоги ЄС в газовому секторі.
Раніше МВФ назвав боротьбу з корупцією в Україні ключовою умовою надання міжнародної допомоги. Також фонд задоволений заходами, які зроблені Україною в боротьбі з корупцією, зокрема, запуском системи електронного декларування.