Україна сім разів зверталася до Росії з вимогою віддати захоплені в районі Керченської протоки військові кораблі: малі броньовані артилерійські катери і рейдовий буксир. Однак країна-агресор досі не виконала рішення Міжнародного трибуналу ООН.
"Перший раз ми звернулись з такою вимогою ще 26 листопада 2018 року, на наступний ранок після незаконного захоплення наших трьох військових кораблів і хлопців", - розповідає заступниця голови МЗС України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.
Потім були неодноразові звернення з цього ж приводу. Вимога негайно звільнити кораблі також є у позові, з яким Україна звернулась до Міжнародного трибуналу ООН з морського права у квітні цього року.
"Загалом таких звернень з вимогою віддати кораблі було принаймні 7. Відповідей на жодне, включно з останнім від 4 жовтня 2019, ми не отримали", - наголошує дипломат у своєму Facebook.
У травні цього року трибунал виніс рішення, яким зобов'язав Росію звільнити і кораблі, і їх екіпаж – 24 військовополонених українських моряків. Однак РФ досі не віддала катери "Бердянськ" і "Нікополь" та буксир "Яни Капу".
"При цьому, ключовим аспектом для міжнародного права є корабель. Саме він і має імунітет, оскільки є вираженням суверенітету держави-прапора. Відтак, той факт, що Росія досі не віддала нам незаконно захоплені кораблі, є черговим свідченням порушення нею норм і принципів міжнародного права", - зазначає Зеркаль.
Водночас РФ намагається видати звільнення військовополонених моряків за виконання рішення трибуналу ООН. Одразу після обміну 7 вересня РФ повідомила Міжнародний трибунал з морського права про виконання рішення. Однак до звільнення військових кораблів України про це не може бути й мови.
"Всі мають бути свідомі того, що рішення Міжнародного трибуналу з морського права не виконано. Росія умисно продовжує порушувати норми і принципи міжнародного права. Допоки кораблі не будуть безумовно повернуті під контроль України, тиск на Росію має бути продовжений. Міжнародне співтовариство має бути свідоме триваючого порушення міжнародного права, а саме невиконання наказу", - резюмує вона.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року російські спецпризначенці атакували та захопили два катери та рейдовий буксир ВМС України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Внаслідок атаки поранення отримали троє моряків, у полон потрапили 24 українських військовослужбовця.
Атака в районі Керченської протоки стала першою відкритою агресією РФ проти України з 2014 року. Росія відмовилася визнати захоплених моряків військовополоненими, слідчі ФСБ фабрикували проти них справу за "порушення кордону". 25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив рішення, яким зобов'язав РФ негайно звільнити моряків і повернути кораблі ВМСУ.
У червні Росія відзвітувала трибуналу про виконання вимоги, однак українців утримували у СІЗО "Лефортове" (Москва) до 7 вересня. Саме тоді відбувся обмін утримуваними особами між Україною та РФ, у результаті якого 24 моряки і повернулися додому.
Докладніше читайте в спецтемі DT.UA "Повернення бранців Кремля додому" і статті Ірини Лоюк "Звільнення з полону. Що потім?".