Вони неповороткі і галасливі, і їх відносно легко збивати з неба. Протягом новорічних вихідних українські військові заявили, що збили всі до одного з більш ніж 80 безпілотників, які Росія відправила в бік країни.
«Таких результатів ніколи раніше не було досягнуто», – заявив у вівторок речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Але за цим результатом криється питання: як довго Україна зможе підтримувати свої зусилля, коли багато з її оборонних заходів коштують набагато більше, ніж безпілотники? Про це йдеться у статті The New York Times.
За словами експертів, безпілотники «Шахед-136», що використовуються Росією та постачаються Іраном, відносно дешеві, тоді як комплекс озброєння, що використовується для їхнього збивання з неба, коштує набагато дорожче.
Артем Старосєк, керівник української консалтингової компанії «Мольфар», яка підтримує військові зусилля країни, підрахував, що використання ракети для збиття безпілотника коштує в сім разів дорожче, ніж його запуск. Виробництво іранських безпілотників може коштувати лише 20 тисяч доларів США, тоді як вартість запуску однієї з ракет класу «земля-повітря», які використовує Україна, може становити від 140 тисяч доларів США для С-300 радянських часів до 500 тисяч доларів США для NASAMS, або Національної вдосконаленої ракетної системи класу «земля-повітря» американського виробництва.
На думку деяких аналітиків, цей дисбаланс з часом може бути на користь Росії, що дорого коштуватиме Україні та її союзникам.
Президент України Володимир Зеленський заявив в недавньому вечірньому відеозверненні, що Росія робить ставку на «виснаження наших людей, нашої протиповітряної оборони, нашого енергетичного сектора».
За оцінками «Мольфара», з вересня Росія випустила близько 600 безпілотників по Україні. Ця кампанія, яка набрала обертів саме тоді, коли Москва зазнала низки втрат на полі бою, спричинила віялові відключення та перебої в електропостачанні, коли в країні почалася сувора зима, що посилило страждання, спричинені повномасштабним вторгненням Росії.
Обидві сторони використовують безпілотники не лише для розвідки, а й для атак, вперше широко застосовуючи їх в європейській війні.
Військове керівництво в Києві мало говорить про деталі своєї ППО відповідно до оперативної таємниці, якою оповита значна частина їхнього військового планування, або про вартість, що ускладнює аналіз.
Українські сили використовували зенітні установки і стрілецьку зброю, щоб збити деякі безпілотники, але все частіше Київ також покладається на ракети, випущені з бойових літаків і з землі, оскільки росіяни почали здійснювати напади вночі. Офіційні особи заявили, що Україна неодноразово застосовувала ракети класу «земля-повітря», відомі як NASAMS.
Майкл Кофман, експерт з питань російської армії в дослідницькому інституті CNA, сказав, що українці використовують «зоопарк різних систем протиповітряної оборони» для боротьби із загрозою.
Деякі з українських зенітних гармат, такі як радіолокаційна мобільна гарматна система «Гепард-2», є недорогими у порівнянні з іншими радянськими та європейськими оборонними системами. А ракети-перехоплювачі американського виробництва є відносно дорогими.
Попри це, зазначає Старосєк, витрати на збиття безпілотників ракетами потрібно розглядати в контексті. Збити безпілотник коштує набагато менше, ніж відремонтувати пошкоджену або зруйновану електростанцію, зазначив він. А ще є людський фактор.
«Люди живі», – сказав він.
У доповіді, опублікованій 7 листопада, «Мольфар» повідомив, що 82% безпілотників були збиті, але з того часу ця цифра збільшилася. За їхніми даними, Україна наразі залежить від своїх союзників, головним з яких є США, у питанні поповнення своїх систем ППО та оплати рахунків. Існує небезпека, що з часом ці союзники можуть втомитися від цих витрат.