Сьогодні, 8 вересня, в Україні пройде традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Це буде вже дев'ятнадцятий радіодиктант. На відміну від минулих років, він буде мати новацію: учасники зможуть майже відразу перевірити свою грамотність.
Про це розповів автор диктанту - доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко.
"Зазвичай ми отримуємо листи упродовж двох днів, а потім півтора-два тижні команда людей їх перевіряє. Це дуже громіздка робота і складна робота. І виходить, що люди написали диктант, а десь у грудні ми підбиваємо підсумки. Це вже не так актуально, – поділився Олександр Авраменко. – Тому ми подумали, а чому не зробити так: продиктували текст, взяли невеличку паузу на 3-4 хвилинки, і після цього його перевірити, вивісити на сайт, на екрани. Я озвучу орфограми, пунктограми, усе прокоментую, щоб свято було завершено в цей же день", - розповів Авраменко.
Щорічно кількість людей, що беруть участь у радіодиктанті, збільшується.
"Я памятаю, коли надходило 5-6 тисяч листів, ми дуже раділи і тішилися. Потім 12 тисяч, потім 20 тисяч, і зараз уже у Всеукранському радіодиктанті бере участь понад 30 тисяч людей. Хоча, коли наше управління готувало звіт по Києву, була цифра у 100 000 школярів. Це лише по Києву, без урахування студентів… Тобто по всій Україні радіодиктант насправді пишуть мільйони людей. Тобто фізично ми фіксуємо 32 000 листів, які нам надійшли, але насправді це навіть не сотні тисяч", – зазначив філолог.
Автор диктанту радіє, що у нас багато грамотних людей і стверджує, що тих, хто допустив 3-4 помилки неписьменними вважати не можна.
"Мені журналісти часто закидають, що от, у нас громадяни такі неграмотні, багато людей зробили по дві-три помилки… Люди добрі, не припускаються помилок лише професійні філологи, коректори і автори диктанту! Дві-три помилки, чергування у-в та і-й, десь не помітив окличну інтонацію і замість знаку оклику поставив крапку – це все одно досить високий рівень грамотності, – переконаний Олександр Авраменко. – Це як з математикою: чому дорівнює тангенс 45 градусів, не згадає нікто, окрім математиків. Чому ж усі вирішили, що з мови потрібно ідеально знати усі правила? Дві, три, навіть чотири помилки – це гарний рівень".
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності традиційно лунає на Українському радіо до Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада. Започаткували акцію у 2000 році з метою єднання навколо мови. Відтоді щороку слухачі можуть взяти участь у написанні та з'ясувати, наскільки добре знають мову.
Минулого року радіодиктант національної єдності написали 32 779 людей, з них без помилок – 313.
В архіві "Дзеркала тижня" збереглася інформація про радіодиктант 2011 року. Тоді Національна радіокомпанія України підбила підсумки всеукраїнського диктанту, який радіослухачі писали 9 листопада – у день української писемності та мови, і з'ясувалося, що написали диктант без жодної помилки лише троє учасників із 11312. У 177 роботах була допущена одна помилка. Інші респонденти допустили три помилки і більше. Наймолодшому учаснику акції було 7 років, найстаршому - 92. Найактивнішими виявилися слухачі з Києва та Львівської області. Найграмотнішими українцями виявилися священник Олександр Овчинніков із Білоцерківського району Київської області, коректор Ольга Голобородько з Києва та учений біолог Олена Андрущенко. Наймолодшою конкурсанткою стала її дочка Софія Андрущенко. Найбільш типовими помилками були пунктуаційні. Крім того, більшість учасників не вжили лапки, у виразі "полонені" верблюди". Слово "полонені" вживалось у переносному значенні. З того часу грамотність учасників диктанту значно підвищилася.