Координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко розповіла про катівню на Херсонщині, у якій російські агресори допитували людей. Вона представила звіт організації на основі свідчень постраждалих про російську катівню у школі на Херсонщині під час окупації.
Після звільнення села Біляївки Бериславського району Херсонської області виявили російську катівню у приміщенні на другому поверсі Біляївського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа – дошкільний навчальний заклад (ясла-сад) I–III ступенів”. Там росіяни протягом п’яти місяців – з початку квітня до кінця вересня 2022 року – незаконно утримували щонайменше 20 українців.
“Ми опитали 12 постраждалих, п’ятьох родичів та свідків. Троє потерпілих відмовились від інтерв’ю”, – зазначила правозахисниця.
За її словами, до цієї катівні російські військові, а також бойовики “ЛНР” та “ДНР” привозили людей з навколишніх сіл. Чотирьох мешканців із самої Біляївки, трьох – з селища Любимівка, по двоє чоловіків з сіл Шевченківка, Петрівка, Хрещенівка та Трудолюбівка, а також по одному з сіл Нововознесенське, Осокорівка, Михайлівка, Золота Балка та Миролюбівка. Більшість затримань супроводжувалася фізичним насильством та погрозами.
“Чотирьох з незаконно утримуваних вже немає в живих: двоє померли безпосередньо під час утримання, за свідченнями інших полонених, через катування. Ще двоє померли після звільнення: один скоїв самогубство, інший – літній чоловік – помер природною смертю. Але в обох випадках можна вважати це наслідком перенесених катувань та жорстокого поводження”, — каже Сокуренко.
Потерпілі розповідали, що головною причиною, через яку їх затримували, були закиди у “коригуванні вогню” та співпраці із ЗСУ. Але доказів цьому майже не було. Катівня була облаштована в технічному приміщенні на другому поверсі школи, непристосованому для тримання людей. В освітньому закладі розташовувався штаб російських військових.
Орієнтовний розмір приміщення становив 6 на 3 метри, тут не було вікон, освітлення та туалету. В кімнаті було холодно – люди здирали зі стін шматки шпалер, щоб ними заткнути щілини у стінах. А влітку було неймовірно спекотно, повітря в приміщення не надходило. В середньому в кімнаті за весь період одночасно перебували від 8 до 13 людей. При цьому вони не знали, в якому населеному пункті знаходяться. За весь час незаконно затриманих українців жодного разу не виводили в душ.
За свідченнями постраждалих, їх майже не годували. З їжі давали рідку юшку, яку вони мусили пити з обрізаної пластикової пляшки, або ж тушонку в банках, інколи хліб. Критичною була ситуація з питною водою – раз на 1–2 дні українцям давали п’ятилітрову пляшку на всіх. За їхніми словами, деякі навіть пробували пити власну сечу.
До всіх утримуваних застосовували психологічне насильство, були два випадки імітації страти, погрожували кастрацією. 12 людей росіяни фізично катували, зокрема, електричним струмом, під’єднаним до геніталій.
Єлизавета Сокуренко зауважує, що умови тримання людей у катівні самі по собі є жорстоким поводженням. Але якщо додатково зважати на психологічне та фізичне насильство з боку росіян, то це можна кваліфікувати як тортури.
Потерпілі стали свідками смерті після тортур двох чоловіків – Олега Ковалика та Дмитра Журавльова. Тіла обох чоловіків росіяни вивезли в невідомому напрямку. Обидва чоловіки перебувають в статусі зниклих безвісти. Їхні рідні шукають тіла або будь-яку інформацію щодо їх можливого місцезнаходження.
Інші постраждалі, які пройшли катівню, скаржаться, зокрема, на значну втрату ваги (від 14 до 36 кг), погіршення зору внаслідок постійного перебування в темряві, на проблеми серцево-судинної системи тощо.
Раніше ZMINA дізналось з документів, отриманих від власних джерел, що міністерство транспорту РФ доручило своїм підконтрольним структурам забезпечити безплатний транспорт для вивезення з території Донецької області 400 українських дітей і розвезти їх у 6 регіонів Росії, Крим та Севастополь.