У Харкові навантаження на ковідні бригади у березні збільшилось у 1,5 рази порівняно з січнем-лютим, повідомила нещодавно заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан. Однак, за правилами НСЗУ, нові бригади можна формувати тільки при перевантаженості існуючих. Усіх, хто має медичну освіту, місцева влада попросила звертатися в медустанови й працевлаштовуватись, аби посилити можливості лікарень із ковідними відділеннями.
Перед тим так само зробили у Львові. Повідомлялося про нестачу медичних кадрів і в Одесі. Прокоментувати ситуацію ZN.UA попросило заступницю директора Департаменту програми медичних гарантій НСЗУ Анну Фенчак.
«Постановою Кабміну №65, яка регламентує порядок реалізації Програми медичних гарантій, передбачено: команди можна збільшувати тільки в разі, якщо в попередньому місяці навантаження на одну команду становило понад 20 пацієнтів. Це було зроблено тому, що минулого року на рівні деяких закладів було чимало зловживань: за місяць лікували не більше 10 пацієнтів, але мали у себе понад 20 команд. Це неефективне витрачання коштів. Задача НСЗУ – давати кошти тим закладам, які дійсно надають допомогу пацієнтам», - наголосила Фенчак в інтерв’ю редакторці відділу «Соціум» Аллі Котляр.
За цим критерієм у лютому 8 закладів в Харківській області могли збільшити кількість команд на 20 – це плюс 60 лікарів і 180 осіб середнього та молодшого персоналу. Окрім цього було багато закладів, в яких не було рекомендованого завантаження. Вони могли збільшити свою потужність на понад 20%, тобто брати більше пацієнтів, і не перевантажувати лікарів, додає співрозмовниця.
«Ми аналізували, що від самого початку пандемії у нас були певні заклади, які працювали понаднормово. В інфекційній лікарні Одеської області, в західних регіонах були лікарні, в яких в деякі гарячі періоди на команду могло припадати понад 100 пацієнтів. Навіть попри те, що ми дозволили залучати команди, до складу яких не входять лікарі-анестезіологи (щоб можна було створювати й неанестезіологічні команди), не всі заклади могли створити додаткові команди, оскільки не мають внутрішнього ресурсу», - зазначає вона.
Аби розвантажити медиків, у департаменті запропонували внести коефіцієнти, які регламентують збільшення тарифу у випадку, коли навантаження становить понад 20 пацієнтів. Тобто навіть якщо заклад не може створити нові команди, і навантаження на команду зростає, за це заплатять більше коштів. Такий порядок існує і був можливим дуже давно.
У НСЗУ кажуть, що ситуація дуже схожа по всій країні – є дуже велика проблема в маршрутах пацієнтів і в їх правильному розподілі між закладами охорони здоров’я: госпіталізують цілеспрямовано в один заклад, сусідній стоїть напівпорожній.
«З перших днів ми спостерігаємо цю ситуацію і дуже багато говоримо департаментам охорони здоров’я про те, що дуже важлива регламентація, яким чином будуть побудовані маршрути, яким чином іде заповнення лікарень», - пояснює заступниця голови департаменту.
Механізми розподілу пацієнтів різні. Деякі регіони обрали модель почергового заповнення лікарень. Наприклад, якщо одна лікарня заповнена на 50%, починається заповнення сусідньої. Якщо й сусідня заповнена на 50%, тоді можна заповнювати обидві.
Як приклад правильно вибудуваної маршрутизації співрозмовниця ZN.UA наводить Чернівецьку область. Тут максимально рівномірне завантаження лікарень, і коштів вистачає, і лікарі не падають з ніг.
«За результатами березня ми бачимо, що пацієнтів більше, відповідно, рівень завантаженості команд вищий. Тобто з 1 квітня заклади зможуть збільшити кількість команд. Це типова ситуація для всієї країни», - продовжує вона.
За інформацією Нацслужби здоров’я, деякі обласні департаменти охорони здоров’я почали створювати моніторингові групи. Наприклад, Івано-Франківська, Чернівецька й Одеська області. Оскільки завантаженість лікарень дуже зростає, вони починають перевіряти, чи відповідають госпіталізовані пацієнти критеріям госпіталізації.
Так, щойно епідемія йшла на спад, госпіталізували дедалі більш легкі випадки. На піку епідемії минулого місяця в Івано-Франківській області під егідою голови ОДА була створена така моніторингова група. Досі госпіталізуються пацієнти, які насправді не відповідають визначеним МОЗ критеріям для госпіталізації. За оцінками лікарів, які працюють в моніторингових групах, їх частка в областях варіюється від 20 до 50%.
«Враховуючи, що зараз ми дійсно наближаємося до піку епідемії, надзвичайно важлива робота департаментів охорони здоров’я. По-перше – по організації маршруту, і по-друге – по оцінці, чи дійсно в лікарнях знаходяться люди, які потребують цієї допомоги», - підсумовує Анна Фенчак.
Докладніше про те, чому не вистачає місць в лікарнях, куди поділися лікарі, що передбачають «ковідні» пакети в Програмі медичних гарантій і яких змін у них слід очікувати вже завтра, читайте в інтерв’ю Анни Фенчак «Лікарні. Червона зона», яке для читачів ZN.UA записала Алла Котляр.