Масові обшуки на території тимчасово окупованого Криму, які відбулися 5 березня, стали третьою за масштабністю хвилею таких дій російських силових структур.
Зокрема у помешкання 10 кримськотатарських родин на світанку увірвалися російські «силовики», повідомили в громадській організації КримSOS.
Жертвами окупаційного свавілля стали 4 активісти «Кримської солідарності» у Бахчисараї, а також 6 релігійних діячів та активістів із Джанкойського району. Серед них – колишній імам Ремзі Куртнезіров, який має важку інвалідність. Йому довелось викликати швидку під час обшуку.
«Оперативні дії» проводилися з численними порушеннями. «Силовики» поводилися дуже грубо навіть попри присутність літніх людей та малолітніх дітей. У результаті обшуків вилучили документи, техніку та літературу. Причому родичі затриманих заявляють, що книги підкинули», ‒ зазначили в ГО.
На питання рідних співробітники фсб відповідали, що шукають зброю та заборонені речовини. Усім чоловікам інкримінують статтю 205.5 КК РФ (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації) – саме ту, за якою фабрикують «справи Хізб ут-Тахрір».
Після обшуків усіх кримських татар відвезли до управління ФСБ у Сімферополі. Імена затриманих: Рустем Османов, Азіз Азізов, Мемет Люманов, Мустафа Абдураманов, Ремзі Куртнезіров, Вахід Мустафаєв, Алі Мамутов, Арсен Кашка, Енвер Халілаєв, Наріман Аметов.
За попередньою інформацією, це третя за масштабністю хвиля обшуків у рамках підозр у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Наймасовіші обшуки відбулися у березні 2019 року, коли під удар потрапили 24 кримських татар.
Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко відзначає, що затримання у «справах Хізб ут-Тахрір» у Криму активізуються приблизно раз на пів року. Це пов'язано з планом з певних категорій «справ», який мають виконувати співробітники спецслужб.
«Справи Хізб ут-Тахрір» у Криму
Як пише «Радіо Свобода», представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Після окупації в Криму у 2014 році російська влада переслідує щонайменше 107 людей у «справі Хізб ут-Тахрір», підрахувала правозахисна організація «Кримськотатарський Ресурсний Центр».
Водночас 104 з них – представники корінного кримськотатарського народу. 84 з них відбувають свої терміни покарання у російських тюрмах і колоніях, а 19 перебувають у СІЗО, 1 – під домашнім арештом, 3 – були звільнені.
За весь час окупації півострова було проведено 17 хвиль затримань кримських татар, причетних до так званої справи «Хізб ут-Тахрір».
Нагадаємо, на кримську татарку Еміне Зекеряєву, яке живе на території тимчасово окупованого півострова, росіяни відкрили кримінальну справу. Дівчину звинувачують у тому, що вона не повідомила спецслужбі ФСБ про свою переписку у соцмережі «вконтакте» з українкою, яка була в Сирії.