За останні кілька днів стало відомо про двох кримських політв’язнів Костянтина Ширінга та Джеміля Гафарова, яких кремлівський режим судить в рамках сфальсифікованих справ. Низка правозахисних організацій вимагає провести розслідування смерті українських бранців Кремля. Відповідну заяву опублікували на сайті Центру прав людини ZMINA.
Так, 7 лютого стало відомо про смерть Костянтина Ширінга, якого росіяни затримали в тимчасово окупованому Криму в 2020 році. Тоді ж окупанти незаконно позбавили громадянина України свободи через звинувачення в участі у діяльності «української розвідувально-диверсійної групи». Через три дні – 10 лютого – прийшла звістка про смерть 60-річного Джеміля Гафарова, якого утримували СІЗО Новочеркаська. Гафарова російські силовики незаконно затримали час наймасштабнішої хвилі обшуків у Криму 27 березня 2019 року. Його звинуватили у нібито «участі в діяльності терористичної організації» (так звана «справа Хізб ут-Тахрір»).
У Костянтина Ширінга були серцево-судинні захворювання, тому він мав приймати призначені ліки. При цьому адміністрації колонії, нібито це було відомо.
«Так, ще під час перебування Ширінга у слідчому ізоляторі до винесення вироку, його адвокат повідомляв, що протягом перших декількох місяців затримання Костянтину взагалі не надавалась медична допомога. Згодом адміністрація ізолятора утримувала Ширінга у холодних та вологих камерах», – йдеться у заяві правозахисників.
У жовтні 2021 року підконтрольний Кремлю «суд» засудив Ширінга до 12 років ув’язнення за нібито шпигунство. Після цього українця етапували з окупованого півострова до колонії №5 у Новотроїцьку Оренбурзької області РФ. Правозахиснкии нагадали, що примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території, в тому числі й ув’язнених, є воєнним злочином РФ.
«Після прибуття до колонії адміністрація забрала у Ширінга всі ліки та навіть тонометр. Операцій на серці та суглобах не було проведено, попри життєву необхідність. Наразі адміністрація колонії №5 офіційно не повідомляє про смерть Костянтина Ширінга, але повідомила про це родичам», – додали правозахисники.
Що стосується Джеміля Гафарова, то на момент ув’язнення він мав 3-ю групу інвалідності через хвороби серця та нирок. Зокрема, у нього була хронічна ниркова недостатність, як наслідок був необхідний діаліз. Попри такі складні проблеми зі здоров’ям окупаційні «суди» постійно відмовляли йому у пом’якшенні запобіжного заходу. Результатом ігнорування стану його здоров’я та ненадання медичної допомоги Гафаров переніс серцевий напад у СІЗО. Після цього він отримав вже 2 групу інвалідності. Але це не завадило у січня цього року судді Південного окружного військового суду у Ростові-на-Дону Валерії Опанасенко засудити Джеміля Гафаров до 13 років позбавлення волі.
«Згідно зі статтею 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню чи жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Міжнародне право не дозволяє відступ від цієї заборони за жодних обставин, включно з війною чи окупацією», – пояснили правозахисники.
Крім того, відповідно до ст. 10 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, всі особи, позбавлені волі, мають право на гуманне поводження і поважання гідності, властивої людській особі.
Росія з самого початку окупації Криму 2014 року практикує ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких сама ж і позбавляє волі з політичних мотивів. Також окупанти утримують українських політв’язнів у неналежних умовах. Такі системні порушення з боку країни-агресорки створюють непоправну шкоду здоров’ю та загрожують життю людей.
«Крім того, РФ як держава, яка окупувала частину території України, та сторона міжнародного збройного конфлікту зухвало ігнорує норми міжнародного гуманітарного права, включаючи заборону катувань та нелюдського поводження (ст. 32, ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, ст. 75 (2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів)», – йдеться у заяві.
Правозахисники пояснили, що згідно зі статтею 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, сторонам Конвенції заборонено застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільної, так і військової влади.
«Умисним ненаданням медичної допомоги Костянтину Ширінгу та Джемілю Гафарову — цивільним особам, які знаходяться під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни, Російська Федерація порушила взяті на себе зобов’язання відповідно до міжнародного права, а відповідні посадові особи окупаційної адміністрації Криму та РФ вчинили злочин, передбачений статтею 438 (Порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України, а також статтею 8(2)(а)(іі) Римського статуту Міжнародного кримінального суду», – заявили правозахисники.
Підписанти заяви засудили злочинні дії представників окупаційної адміністрації Криму та влади РФ, а також вимагають:
- негайно надати офіційну інформацію про смерть громадянина України Костянтина Ширінга та її причини;
- провести ефективне та неупереджене розслідування обставин смерті Костянтина Ширінга та Джеміля Гафарова;
- негайно звільнити всіх політичних в’язнів та цивільних заручників, котрих окупанти утримують в місцях несвободи в Криму, інших окупованих територіях або в РФ;
- припинити переслідування кримчан за незгоду з окупацією, висловлення своїх поглядів, віросповідання та іншу ненасильницьку діяльність;
- припинити застосування кримінального законодавства РФ на тимчасово окупованих територіях України відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Водночас відповідні органи України підписанти закликали:
- забезпечити ефективне розслідування й документування обставин смерті Костянтина Ширінга та Джеміля Гафарова і зробити все, аби притягнути винних осіб до відповідальності;
- запровадити персональні санкції проти громадян РФ, причетних до незаконного ув’язнення та смерті Костянтина Ширінга і Джеміля Гафарова;
- забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі та інших грубих порушень фундаментальних прав людини у тимчасово окупованому Криму;
- забезпечити своєчасне інформування про грубі порушення прав людини в окупованому Криму на національному й міжнародному рівнях.
Урядів іноземних держав та міжнародних організацій, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи правозахисники закликали:
- провести міжнародні консультації задля пошуку механізмів звільнення та моніторингу стану здоров’я на території РФ;
- звернутися до МЗС РФ та колонії з офіційними листами щодо обставин смерті Костянтина Ширінга;
- запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до незаконного ув’язнення та смерті Костянтина Ширінга і Джеміля Гафарова;
- посилити дипломатичний, санкційний та інші види тиску на РФ, аби запобігти новим звірствам в окупованому Криму та інших окупованих територіях України, а також пришвидшення деокупації всіх українських територій;
- надавати допомогу уряду України в розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності та грубих порушень прав людини в окупованому Криму та інших окупованих територіях;
- максимальною мірою використовувати Міжнародну Кримську платформу, механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій для пришвидшення звільнення кримських політв’язнів, цивільних заручників на окупованих територіях, ефективного реагування на порушення прав людини в окупованому Криму та сприяння деокупації всіх територій України;
- надалі збільшувати всебічну, включаючи військову, підтримку України для деокупації всіх територій України, включно з Крим, як необхідної умови для захисту прав людини та припинення політично мотивованих переслідувань громадян України.
Під заявою підписалися:
- Кримська правозахисна група;
- КримSOS;
- Центр прав людини ZMINA;
- Медійна ініціатива за права людини;
- Центр громадянських свобод;
- Правозахисний центр «ДІЯ»;
- ЦГП «Альменда»;
- Регіональний центр прав людини;
- Українська Гельсінська спілка з прав людини;
- Дім прав людини «Крим»;
- Фонд підтримки фундаментальних досліджень;
- Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля;
- Платформа звільнення політв’язнів;
- Інститут миру та порозуміння;
- Helsinki Foundation for Human Rights;
- Харківський антикорупційний центр.
Після першого саміту Міжнародної Кримської платформи всі загрози, пов’язані з окупацією Криму, лише загострилися і стали реальністю. Півострів, перетворений окупантами на військову базу, став плацдармом для нового вторгнення в Україну. Про те, що було зроблено за рік після інавгураційного саміту МКП, читайте у статті Еміне Джапарової «Чому війна України і Росії має закінчитися Кримом».