Україна під час виведення освіти з карантину орієнтуватимуться на досвід інших європейських країн, а головним критерієм у прийнятті рішень стане індивідуальний підхід та забезпечення безпеки для життя та здоров'я дітей і педагогів, пише у своїй статті для ZN.UA директорка Департаменту освіти та науки КМДА Олена Фіданян.
"У європейських країнах немає єдиної стратегії виходу освіти з ізоляції. Більш того, аналізуючи кроки наших сусідів, переконуємося, що головним критерієм у прийнятті рішень є індивідуальний підхід, логіка можливого в рамках максимальної безпеки для життя та здоров'я дітей і педагогів", - зазначає авторка.
Вона наголошує на тому, що навіть підходи до охоплення дистанційним навчанням учнів під час карантину у різних країнах дуже відрізняються. У Бельгії, наприклад, дистанційного навчання не застосовували, у Франції, Німеччині та Греції переважна більшість шкіл обмежилася спілкуванням вчителя та учня електронною поштою.
"Парадигма повернень різних країн така: до вересня заклади освіти не відкриватимуться, оскільки є ризики для вчителів і вихователів, серед яких літні люди, що мають хронічні захворювання (Італія); повернення дітей до шкіл за умови не більше 15 осіб у класі, які сидять, дотримуючись дистанції щонайменше 1,5 метра, з обов'язковим використанням засобів індивідуального захисту та правил дезінфекції приміщень (Німеччина, Франція, Бельгія, Данія) залежно від ситуації у конкретному регіоні, місті. В такому разі у кожної групи класу навчальний тиждень – три дні по 3–4 уроки", - додала Фіданян.
Як забезпечити якісне та водночас безпечне навчання дітей в Україні після карантину, але в умовах ризику повернення COVID-19, читайте у статті Олени Фіданян "Щоб зняти маски назавжди".