8 березня християни східного обряду починають святкувати Масляну. У народному календарі це свято пов'язане з проводами зими і зустріччю весни, а в церковному - є підготовкою до Великого посту.
Точної дати святкування Масляної немає, вона залежить від дати Великодня і початку Великого посту. Цього року Великий піст починається 15 березня, відповідно, Масляну святкують з 8 по 14 березня включно. На цьому тижні вже не можна їсти м'ясні страви, але дозволені молочні продукти.
Стародавня візантійська традиція говорить про «сирну седмицю» перед постом. На Русі ж, коли на її землі прийшло християнство, вживали інші молочні продукти, найбільш схожим на сир з яких було масло. Багато обряди Масляної корінням сягають язичницьких часів і пов'язані з проводами зими і зустріччю весни.
У країнах східної Європи Масляна протягом багатьох століть зберегла характер народного гуляння. Масляну зустрічали з величальними піснями на снігових гірках. Символом Масляної було опудало з соломи, обряджене в жіночий одяг, з яким разом веселилися, а потім ховали або спалювали на багатті разом з млинцем, який опудало тримало у руці.
Одним з основних розваг Масляного тижня було катання на санях. Хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до свята купували нові сани. Крім того, поширене було також катання з крижаних гірок.
Основним частуванням Масляної є млинці, які подають з різними начинками і готують весь тиждень. Масляна - свято більше мирське ніж християнське. Церква називає її "світлим предпуттям утримання" і "початком розчулення і покаяння".
Масляну до Хрещення Русі пов'язували з днем весняного рівнодення і гуляли два тижні. Довгий час для слов'ян вона була Новим роком, який на Русі до XV століття святкувався в березні. Церква трохи пізніше залишила святкування приходу весни, що прижилося в народі, але скоротила святкування вдвічі і зрушила його в часі, щоб воно не суперечило Великому посту.