В Україні існує проблема із законодавством щодо екологічного контролю. Через його неефективність держава не може отримувати інформацію про стан навколишнього середовища у повному обсязі, а контролюючі органи – впливати на порушників, пише т.в.о. голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов у своїй статті для ZN.UA.
Існують проблеми з допуском контролерів на підприємства, розмірами штрафів за порушення природоохоронного законодавства та відсутністю системи моніторингу.
За словами Фірсова, за останні півроку великі штрафи отримали топзабруднювачі, зокрема, Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча (10 млн гривень), Ладижинська ТЕС (4 млн), "Укртатнафта" (2 млн).
"Рівень стягнень до бюджету зріс на 100%, систему було значно оновлено, але все це ручний режим. Без реальної реформи відкат назад буде дуже стрімким. Хочу нагадати: заробітна плата інспекторів залишається в межах 6-8 тис грн, що не дозволяє повністю нівелювати корупцію в структурі. Штрафи за недопуск до перевірки – досі жалюгідні 750 грн", - наголошує автор.
Потребує вдосконалення і система моніторингу великих підприємств. Як приклад голова Держекоінспекції наводить світовий досвід.
Майже у всьому світі на великих підприємствах встановлено сучасні системи моніторингу. Вони дозволяють відстежувати кількість викидів у режимі онлайн. А як в Україні? Щоб дізнатися, скільки шкідливих речовин утворило підприємство, потрібно звернутися до органів статистики: саме там акумулюється ця інформація, і раз на рік оформлюється у звіт. Звіт формується на підставі даних, які подають самі підприємства-забруднювачі, і жодна структура їх не перевіряє. Тож їх достовірність – під великим питанням.
Ще одна важлива складова бази для захисту навколишнього середовища – сучасні лабораторії. На підставі лабораторних даних проводяться подальші розрахунки збитків, і загалом встановлюється ступінь провини конкретного підприємства.
"Лабораторії навмисне розвалювали і недофінансовували, адже якщо немає лабораторії, то неможливо зафіксувати порушення. Це дійсно так: якщо є скарга громадянина на підприємство, але немає приладу, який би виміряв рівень забруднення, не буде і штрафу. Я не розкриватиму тут всієї ситуації, але вона на межі катастрофи", - зазначає Єгор Фірсов.
Говорячи про те, що вже зроблено для поліпшення ситуації, голова Держекоінспекції зазначив, що відомство спільно з профільним парламентським комітетом та громадськими організаціями розробили законопроєкт "Про Державний екологічний контроль" №3091. Проєкт зареєстрований у Верховній Раді і може бути прийнятий цього літа.
Напрацьовується і законодавча база для підвищення ефективності моніторингу підприємств-забруднювачів. ГО "Екологія-Право-Людина" розроблений законопроект "Про державний моніторинг навколишнього середовища", а також нещодавно відкликаний "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення".
Докладніше про те, як вирішити нагальні й перезрілі проблеми захисту навколишнього середовища, читайте у статті Єгора Фірсова "Зберегти навколишнє середовище. План дій" для ZN.UA.