Традиційно наприкінці року міжнародні рейтинги оновлюють свої списки, виходячи з найактуальніших досягнень університетів. За цими показниками укладаються рейтинги на наступний рік. Про це в своєму матеріалі для ZN.UA пише Єлизавета Щепетильнікова.
Трьома найвпливовішими рейтингами у світі залишаються Шанхайський академічний рейтинг, Світовий університетський рейтинг від Times Higher Education, а також Рейтинг університетів світу від QS. Українські університети представлені в останніх двох рейтингах.
Відсутність українських ЗВО у Шанхайському рейтингу зумовлена станом вітчизняної науки. Цей рейтинг залишається єдиним, який оцінює університети виключно за їх науковими досягненнями. Критерії оцінки включають кількість лауреатів Нобелівської премії та міжнародних галузевих наукових премій, цитування наукових публікацій працівників університету, а також входження наукових працівників до світового рейтингу найбільш читаємих науковців.
Звісно, українці є не менш талановитими науковцями за їх іноземних колег, проте більшість досягає успіху за кордоном через кращі умови праці. Зокрема, цього року українка Поліна Лішко отримала престижну стипендію МакАртуровської фундації. Науковці називають цю нагороду стипендією для геніїв, адже вона є дійсно неймовірно конкурентною. Доктор Лішко проводить свої дослідження у галузі репродуктивної фізіології в Університеті Каліфорнії в Берклі, США.
Тим не менше, нові рейтинги принесли і хороші новини для української вищої освіти, адже рекордна кількість університетів була включена в рейтинг Times Higher Education - девять закладів вищої освіти. Враховуючи, що жоден з українських ЗВО не входив до цього рейтингу ще навіть 5 років тому - цьогорічний результат є вражаючим.
- Каразінський університет,
- Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
- Сумський державний університет,
- Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”,
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І́горя Сікорського»,
- Національний університет “Львівська політехніка”.
Ще троє українських ЗВО включених до рейтингу Times Higher Education:
- Харківський національний університет радіоелектроніки,
- Львівський національний університет ім. Івана Франка,
- Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
У регіональному рейтингу QS, який оцінює університети Східної Європи та Центральної Азії, українські ЗВО поступаються університетам сусідніх держав. Найвищу позицію посів Київський національний університет, опинившись на 33 сходинці. Його випередили не лише університети країн-членів ЄС, а й навіть Білоруський державний університет. Половину місць у топовій десятці цього рейтингу отримали російські університети. У глобальних рейтингах позиції російських університетів теж трохи краще за українські, але лише Московський державний університет увійшов до топ-100 університетів світу, зайнявши 74 сходинку в рейтингу QS. Лідируючі позиції у світових рейтингах займають університети США за якими слідує Великобританія та Китай.
[see_also]
Виші України готові приймати на навчання громадян Білорусі - Міносвіти
[/see_also
Напередодні Нового року оновлюються міжнародні рейтинги університетів. Які місця посіли в них українські виші і чому в Шанхайському рейтингу нас традиційно немає — читайте у статті Єлизавети Щепетильникової «Світові освітні перегони».