В Україні трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Іноді людина, окрім основного місця роботи, має роботу за сумісництвом. Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці розповіли, про особливості такої роботи.
Відповідно до Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43).
У Держпраці пояснили, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному чи одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
«Відповідно до ст. 1021 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу», – йдеться у повідомленні.
У Держпраці додали, що Кабмін у листопаді 2022 році скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій.
Раніше ми писали, у яких випадках трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця.