Світ зміг пройти через 2017 рік без повернення нищівних конфліктів великих держав. В деяких частинах світу, зокрема в 3, напруга до кінця року дещо скоротилася. В інших і без того складна ситуація стала ще більш загрозливою.
Про це на сторінках National Interest пише старший науковий співробітник Школи дипломатії і міжнародної торгівлі Паттерсона в Університеті Кентукі Роберт Фарлі. Він перелічує п'ять криз, які вже в 2018 році можуть призвести до початку війни між великими державами.
Автор називає Північну Корею найбільш серйозною зовнішньополітичною кризою, з якою світ має справу зараз. Успіх Пхеньяна у розробці балістичних ракет у сукупності з дипломатичною недосвідченістю адміністрації Дональда Трампа створюють надзвичайно небезпечну ситуацію. Провівши низку ракетних і ядерних випробувань впродовж останнього десятиліття, КНДР демонструє, що не збирається схилятися під тиском з боку США. Америка відповіла на це дуже непослідовною дипломатією. Її високопоставлені чиновники часто в межах кількох годин суперечили один одному, роблячи різні заяви.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що Північна Корея і США втілюють певні запобіжні ініціативи. Американська сторона хоче добитися здатності знищити північнокорейські системи комунікацій і інфраструктуру, щоб не дозволити ракетам злетіти. А Пхеньян робить все, щоб уникнути такої долі. Ця ситуація, на думку автора, легко може призвести до фатальних прорахунків з обох боків, що спричинить війну, в яку можуть бути втягнуті Японія і Китай.
Ще одним місцем можливого спалаху великого конфлікту Фарлі вважає Тайвань. Останні заяви військових і дипломатичних лідерів Пекіна вказують на те, що принаймні дехто в КНР переконаний у зміні балансу військових сил. І ця зміна не на користь острова. На думку експерта, таке твердження дуже передчасне. Навряд чи Пекін дійсно так думає. Але все ж поява таких припущень досить небезпечна. КНР посилила військову активність в регіоні. Втім, це ж саме можна сказати про будь-яке місце поряд з кордонами Китаю.
США відреагували незворушно, засудивши дії Пекіна і оголосивши про великі поставки зброї Тайваню. Однак, адміністрація Трампа "скаламутила дипломатичні води" через свою непослідовну політику щодо КНДР, яка включає заклики до Китаю співпрацювати і накласти санкції на Пхеньян. Попри те, що відносини вимагають передбачуваності і обережної дипломатії, важливі гравці в Китаії і США, схоже, готові змиритися з невизначеністю, яка може призвести до нищівного конфлікту.
Також війна між великими державами, на думку автора, може спалахнути через Україну, де ситуація лишається напруженою. Хитке перемир'я постійно порушується. Тим часом, в Києві протести, демонстрації і дивна сага колишнього президента Грузії Михеіла Саакашвілі ставить під питання стабільність українського уряду.
Конфлікт в Україні може спалахнути за кількома сценаріями. Згідно з одним з них, український уряд буде повалено, що піде на користь Москві. Почнеться жорстока нестабільність. Маріонетки Кремля в Донбасі можуть відчути себе впевненіше через це, а сам Володимир Путін може побачити в цьому шанс захопити ще більшу частину України. За іншим сценарієм, падіння уряду в Києві може призвести до приходу до влади "правих" радикалів, які підкинуть дров у вогонь тліючого конфлікту в Донбасі.
Президент Дональд Трамп відмовився від стриманої політики свого попередника щодо України. Але через можливе падіння українського уряду Росія може наважитися на широкомасштабне вторгнення, що втягне Європу і США у великий конфлікт з Москвою.
Також автор допускає можливість конфлікту на південному фланзі НАТО. Відносини між США і Туреччиною за минулий рік сильно погіршилися. Тим часом, Анкара і Москва продемонстрували суттєве зближення. Напруга у відносинах Туреччини з ЄС і США може призвести до серйозної зміни балансу сил в регіоні.
Автор підкреслює, що ні Туреччина, ні Росія, ні США не бачать у війні розумне рішення нової дипломатичної ситуації. Але Туреччина - надзвичайно важлива країна, і її позиція впливає на вирішення конфліктів в Сирії, Іраку, Ірані, на Балканах і Кавказі. Зміна турецької дипломатичної орієнтації може мати непередбачуваний ефект біля її кордонів. Зокрема, це може сильно змінити подальший розвиток питання про курдську державність чи приналежність Нагірного Карабаху. Все це може вплинути на те, як південноєвропейські країни розглядають свою прихильність до НАТО. Така непередбачуваність може призвести до того, що Москва чи Вашингтон не правильно оцінять свої можливості.
Також конфлікти на Близькому Сході завжди мають потенціал спалаху війни між великими державами. Коли війна в Сирії закінчиться, в поле зору потрапить конфронтація між Саудівською Аравією і Іраном. Останній продовжує розширювати свій вплив у Іраку, Сирії і інших країнах регіону.
У свою чергу, Дональд Трамп, змирившись з перемогою режиму Башара Асада, перенаправить свої зусилля на стримування Ірану. Для цього він може закрити очі на дії Саудівської Аравії в Ємені, що може призвести до надмірної самовпевненості Ер-Ріяду. Наскільки масштабною може бути потенційна ірано-саудитська війна? До цього часу конфлікти в Перській затоці рідко втягували весь світ. Але Ер-Ріяд демонструє чітке бажання збудувати дипломатичну і військову коаліцію проти Ірану, яка, можливо, включить навіть Ізраїль. Зважаючи на посилення позиції Росії в регіоні, не складно уявити сценарій, за яким локальний конфлікт розростеться в глобальну війну.
Раніше видання Washington Post писало, що ядерна доктрина Трампа може наблизити ядерну війну з Росією. Від політики Обами доктрина Трампа відступає в частині, де йдеться про скорочення ролі ядерного арсеналу в оборонній політиці США. Як і попередній президент, Трамп допускає застосування ядерної зброї лише "за екстремальних обставин". Але нинішній американський лідер визначає ключову роль ядерного арсеналу у стримуванні зароз, що відображає план розвивати нові можливісті для протистояння Росії у Європі.
Раніше видання The Times писало з посиланням на звіт Chatham House, що кібератака може стати причиною ядерної війни. Кібернетично уразливі місця в структурах ядерних озброєнь становлять цілу низку небезпек і ризиків. В кращому випадку цифрова незахищеність систем ядерних озброєнь може підірвати віру і впевненість у військовому потенціалі і інфраструктурі ядерної зброї.
Також The Guardian писало, що США розробляють нову ядерну боєголовку для стримування РФ у Східній Європі. Нова ядерна доктрина Пентагону буде представлена в кінці січня.