Два роки тому Верховна Рада унормувала українське законодавство у сфері трансплантації органів. Зокрема, в Україні створили умови фінансування державою забору та пересадки анатомічних матеріалів від донорів, а українці отримали можливість за життя давати згоду на посмертне донорство. Хірург і трансплантолог, академік Національної академії медичних наук, ректор Запорізької медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук Олександр Никоненко в інтерв'ю «Обозревателю» заявив, що за ці два роки вдалося багато чого зробити у сфері трансплантології.
«За 2 роки насправді багато зроблено. Проведено понад 200 трансплантацій. З'явилися нові центри трансплантації органів. Якщо до 2019 року їх в Україні було 6, то зараз уже 20. Ми, як академія післядипломної освіти, готуємо трансплантологів. У нас зараз закінчують навчання 12 хірургів із різних регіонів України, які проходять 5-місячний цикл навчання», – наголосив Никоненко.
Щоправда, через пандемію коронавірусу, зараз навчання відбувається в онлайн-форматі. Проте, як зазначив академік, ці хірурги приїжджають та беруть участь в операціях. Никоненко також зазначив, що вони активно працюють над теоретичною частиною: пишуть реферати, беруть участь у онлайн-дискусіях. За його словами, до початку пандемії медакадемія підготувала «12 чи 16 трансплантологів, які вже включилися в роботу».
«На сьогоднішній день Україна ще, звичайно, далека від того, щоб ми вийшли на необхідний рівень трансплантації, але за минулий рік, як я вже згадував, зроблено 230 трансплантацій. Це значне збільшення порівняно з попередніми роками», – заявив хірург.
Останніми роками до нормування законодавства, за словами Никоненка, операції з трансплантації органів були поодинокими.
«При цьому за останній рік проведено понад 20 трансплантацій серця, десятки трансплантацій печінки, нирок. Тому та нова програма та той пілотний проєкт, які повноцінно фінансують – а це дуже важливо! – дали такий прогрес у розвитку трансплантації в Україні», – додав академік.
Щоправда, попри це, в Україні п'ять тисяч людей досі потребують донорських органів. Никоненко пояснив, що це приблизні оцінки, які базуються на показниках тих країн, де операції з трансплантації давно поставлені на потік і є стандартним методом лікування, а не оригінальним чи унікальним.
«Я думаю, найближчим часом ми, безумовно, цього рівня не досягнемо. Але сьогодні вже здійснюється повноцінне фінансування трансплантології. І що особливо важливо – фінансується донорський етап, ті центри, де здійснюється забір органів. Вони отримують додаткові матеріальні стимули, які перекривають їхні витрати», – наголосив хірург.
Він також додав, що раніше спілкування між центрами трансплантації та донорськими центрами важко було назвати цивілізованим. Наразі, за словами Никоненка, цю проблему вдалося зняти.
«Центри трансплантації отримали можливість укладати договори з тими лікарнями, де можлива поява потенційного донора для трансплантації. І це дуже позитивно вплинуло на розвиток трансплантації у нашій країні», – додав академік.
Зазначимо, операції з трансплантації органів в Україні стали можливими з травня 2018 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про посмертне донорство. З 1 січня 2019 року закон набув чинності. МОЗ створило окремий підрозділ для розвитку трансплантації в країні. А Кабмін дозволив вивозити органи для трансплантації за кордон.