Українська націоналістична партія "Свобода" оголосила в понеділок "день гніву", який закінчився вибухом гранати перед лінією солдатів Національної гвардії, які захищали будівлю парламенту.
А останній день літа був на диво мирний. Текстові стрічки новин на телеекранах розповідали про різке скорочення активності проросійських бойовиків, відсутність втрат серед українських солдатів і добровольців на лінії фронту. Виконання перемир'я за мінськими угодами теж несподівано здобув нову оптимістичну ноту. Бойовики пообіцяли виконати умову припинення вогню з 1 вересня і згодилися почати переговори про відведення легкої артилерії від лінії розмежування.
Такі обіцянки викликають лише криві усмішки у людей, які знають справжню ситуацію в зоні бойових дій: тяжка артилерія, яку нібито відвели від лінії фронту, повернулася на бойові позиції і використовуються щоночі. Невідповідність можна зрозуміти. Під час будь-якої війни люди мріють про мир і чекають, що він от-от настане.
"Тож тепер мені цікаво, чи несподіване затишшя на лінії фронту не почалося для того, щоб вибух у Києві прозвучав якомога гучніше", - пише український письменник Андрій Курков на сторінках The Guardian.
Він нагадує, що інцидент під парламентом стався тоді, коли у сесійній залі розглядали зміни до Конституції, які можуть надати більшої політичної автономії захопленим проросійськими терористами територіям. Однак чим насправді закінчиться прийняття цих змін жоден коментатор сказати не може. Надто багато залежить від того, що вирішать у Києві, Брюсселі і Москві.
Але ЗМІ почали "кидатися" теоріями змови, розмірковуючи, кому вигідна терористична атака. Більшість українських аналітиків, звісно ж, тицяють пальцем на Кремль. Ватажки бойовиків Олександр Захарченко і Ігор Плотницький неодноразово погрожували "експортувати" війну з Донбасу в Київ. Вони час від час їздять в Москву і постійно оточені агентами РФ. Але організація такого теракту для них було б занадто складною операцією на рівні професіоналізму російських спецслужб. А бойовики до такого не дотягують.
Інша версія говорить, що вибух влаштувала нібито адміністрація президента чи спецслужби України, щоб дискредитувати партію "Свобода". Але це теж маячня, тому що "Свобода" після Майдану поступово почала зникати з політичного життя, втрачаючи популярність. До того ж, єдині депутати від партії в парламенті потрапили туди лише як мажоритарними, а сама партія не набрала 5% на виборах.
Однак, під стінами парламенту були представники й інших політичних сил, деякі з яких заслуговують на увагу, а саме радикали Олега Ляшка і представники партії "Укроп" Ігоря Коломойського. Футболки із символами партії роздавали безкоштовно, а за участь у мітингу навіть давали якісь гроші. Коломойський перетворився на ворога президента Петра Порошенка відтоді, як його усунули з посади голови обладміністрації Дніпропетровщини. А наближений до Коломойського Ігор Палиця теж втратив посаду в Одесі, де його замінили колишній президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі.
Одразу ж після вибуху радикальний популіст Ляшко оголосив кампанію "зі збереження нації". Через три чи чотири години після вибуху його партія зареєструвала в парламенті закон, який забороняє зміни до конституції в часи, коли країні загрожує військова небезпека. Цікавим є і те, що в пресі часом з'являлася інформація про спільне джерело фінансування у "Радикальної партії" Ляшка і націоналістів зі "Свободи". Про обидві партії говорять, що їх фінансують одні і ті ж олігархи: Ігор Коломойський і Сергій Льовочкін.
Разом з тим, існує і досить банальне пояснення інциденту під Верховною Радою. Спочатку добровольці вирушили в Донбас заради захисту української цілісності. Серед них були і радикали з формувань на зразок "Правого сектору", який з'явився в часи Майдану. Були також і добровольці, які не мають відношення до жодної партії і вирушили на війну з особистих міркувань. Коли ЗСУ взяли на себе головну роль у протистоянні агресії, добровольці почали повертатися додому, прихопивши зброю з собою.
Російське телебачення використало події під парламентом, щоб стверджувати, що нібито в Україні панує хаос. Насильство в Києві – подарунок Кремлю. Однак, підозри на адресу російських спецслужб були б наївними.
Вони, звісно, спробують отримати максимум вигоди із ситуації, але навряд чи вони вклали гранату в руку демонстранта. Це зробила війна в Донбасі. І це сумна реальність, яка не допомагає ані спинити війну, ані проводити економічні реформи в країні.
Дехто вважає, що виклик, який постав перед Порошенком, занадто великий, щоб з ним впоратися. Але ті, хто хотів би зайняти його місце, не справляють враження людей, які здатні досягти більшого, ніж він.
31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.
Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.
У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.
У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.
2 вересня суд заарештував кілька підозрюваних у провокаціях під Радою, включаючи Гуменюка - одного з головних підозрюваних у вбивстві нацгвардійців в результаті вибуху гранати.