Щороку християни східного обряду відзначають Собор Трьох Святителів – свято, присвячене Григорію Богослову, Івану Золотоусту та Василю Великому. Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дати багатьох свят перемістилися на 13 днів. Раніше Собор Трьох Святителів відзначали 12 лютого. Тепер – 30 січня.
Історія свята
В цей день вшановують трьох святих, які зробили значний внесок у становлення християнства та церкви.
Григорій Богослов народився у 326 році і був дуже освіченою людиною, мав особливі здібності у риториці, ніс Слово Боже людям, а згодом став Константинопольським патріархом. Його вважають прабатьком християнства.
Іван Золотоуст жив у 347-407 роках. Він був одним із засновників Константинопольського патріархату і сам обіймав цю посаду. Святий Іван виділявся серед ряду проповідників східнохристиянської Церкви.
Василь Великий жив у 329–379 роках. Він був архієпископом Кесарії Каппадокійської у Малій Азії, видатним церковним діячем та одним з Отців Церкви.
За їх заслуги святителів також часто називають рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами церкви та вселенськими вчителями.
З історією виникнення цього свята пов’язана легенда. важається, що у 1081-1118 роках у Константинополі виникла суперечка про те, кому з трьох вчителів належить першість. Дискусію вирішили самі святителі, які з'явилися єпископу міста Євхаїти.
Вони мовили: «Ми як один у Бога і нічого у нас немає суперечливого чи дискусійного, а кожен із нас свого часу окремо був натхненний Духом Божим. Немає між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним йдуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим старанням є всі сторони світу приводить до миру та єдності. Встанови, значить, святкування нашої пам'яті в один день так, тому що ми як одне у Бога, а ми допомагатимемо прийти до спасіння тим, хто святкуватиме нашу пам'ять».
Єпископ прислухався до святителів і започаткував для них спільне свято – Собор Трьох Святителів.
Що заборонено робити у свято
З давніх часів в цей день діяли певні заборони, які збереглися і до наших днів. Вважалося, що у свято не можна лаятися, конфліктувати та з'ясовувати стосунки. А якщо сварка вже сталася, то необхідно якнайшвидше помиритися, щоб не бути ворогами весь рік.
У свято також заборонено було прясти.
У цей день не можна було ходити на полювання. Вважається, що у лісі починаються звірині весілля, самці б'ються за самок.