Минулого тижня російські атаки відключили основне електропостачання чотирьох атомних електростанцій в Україні, змусивши їх перейти в аварійний режим роботи. На тлі цього зростають побоювання, що невпинні атаки Росії на українську електромережу загрожуватимуть безпеці АЕС, повідомляє The Guardian.
Президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін заявив, що в середу всі механізми безпеки працювали належним чином, але в процесі було пошкоджено два генератори, що затримало перезапуск двох реакторів. Він також сказав, що повторні зупинки у разі нових російських ракетних атак можуть завдати значної шкоди з потенційно серйозним впливом на енергопостачання України та, можливо, на ядерну безпеку.
Найбільша в Європі Запорізька АЕС, яку російські війська захопили в березні, була вимкнена з мережі з вересня на тлі частих обстрілів території навколо неї. Три інші українські АЕС – Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька – не були прямими цілями нещодавніх ракетних ударів Росії, але їхня безпека може опинитися під загрозою через подальші атаки на українську енергосистему.
Ракетні атаки минулої середи по високовольтних лініях електропередач, трансформаторах і підстанціях спровокували перше в історії одночасне аварійне відключення, або «зрив», усіх чотирьох українських атомних електростанцій.
«Повна та одночасна втрата зовнішніх джерел електроенергії для українських атомних електростанцій свідчить про те, що ситуація з ядерною безпекою в країні стає все більш хиткою, складною та потенційно небезпечною», – сказав генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі.
Котін зазначив: «За всі 40 років роботи української атомної промисловості нічого подібного не було».
Він також підкреслив, що на тлі вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році всі українські атомні електростанції оснащені декількома рівнями захисту, аби подібна катастрофа більше не повторилась.
Коли під час атаки в середу вийшла з ладу енергомережа, реактори негайно почали ізолюватися, а дизельні генератори почали працювати, щоб забезпечити циркуляцію води через басейни охолодження, де зберігається відпрацьоване паливо.
Однак повторні атаки, які ймовірно знову призведуть до аварійних зупинок, створять величезне навантаження на всі компоненти станцій – від ядра до парових турбін і генераторів – у результаті швидкого скорочення, а потім знову розширення при перезапуску.
Котін порівняв цей процес з їздою автомобіля зі швидкістю 200 км/год та аварійною зупинкою.
«Ви матимете всілякі наслідки, наприклад, ваші клапани перекосяться, а між реактором і турбіною є величезна кількість клапанів», – сказав він.
Зрештою, додав він, збиток може вплинути на ядерну безпеку.
Головний інспектор з ядерної безпеки України Олег Коріков зазначив, що кожного разу, коли відбувалося аварійне відключення, ризики зростали в рази.
«Будь-яке використання системи scram може стати причиною ДТП, – сказав Коріков. – Цей процес вимкнення збільшує ймовірність несправності обладнання або помилки персоналу».
Дизельні генератори можуть підтримувати охолодження та інші системи безпеки, але вони не виробляють достатньо енергії, щоб перезапустити електростанцію. Після того, як вся система електроенергії вимикається, цей процес називається «чорним пуском», і що довше триває відключення, то важчим він стає.
Ускладнюючим фактором є те, що зупинка ядерного реактора виробляє ізотоп ксенону в паливних стрижнях, який поглинає нейтрони, уповільнюючи поділ і ускладнюючи його відновлення.
Зупинка та повторний запуск вимагають значних навичок з боку українського персоналу електростанцій і тиск на них є значним, особливо на працівників ЗАЕС, які працюють під збройним наглядом російських військових.
На початку жовтня Москва оголосила, що станція є частиною російської території і тому перебуває під наглядом «Росатома». На працівників заводу чинили тиск, щоб ті підписали документи, що визнання того, того, що вони, мовляв, працюють на дочірню компанію «Росатома».
«Деякі люди це підписали, але небагато, – сказав Котін. – З самого початку був величезний поштовх, але зараз він припинився. Окупанти просто припинили всю ту риторику, яку вони використовували раніше, на кшталт “навіки під Росатомом”».
Деякі оглядачі бачать у цій зміні ставлення ознаку того, що російські окупанти, можливо, мають намір відступити з ЗАЕС. Котін також додав, що другою ознакою того, що вони можуть розробляти плани на випадок виїзду, є систематичне мародерство.
«Вони починають красти все, що бачать, і зібрали валізи, щоб вибратися звідти», – сказав він, підкресливши, що немає ясності щодо намірів росіян.
Але колишній працівник ЗАЕС, який поспілкувався з нинішніми працівниками, сказав, що вони не бачили жодних ознак виїзду росіян. Навпаки, кажуть, солдати на заводі готувалися до зими, переносячи свої спальні приміщення до їдальні.
Рафаель Гроссі місяцями намагався домовитися про створення «зони безпеки» навколо АЕС, де обстріли були б заборонені, але Україна наполягає на тому, що така зона має бути повністю демілітаризована.
«Це незаконно, щоб важке озброєння знаходилося в межах цивільного ядерного об’єкта. Вони фактично використовують його як військову базу для захисту свого важкого озброєння, яке вони розмістили в турбінних залах першого і другого блоків [реакторів], – сказав Котін. – Це абсолютно жахлива ситуація з точки зору пожежної безпеки. Якщо виникає пожежа, ви не можете її пом’якшити, тому що ви просто не можете отримати доступ, тому що весь вільний простір у машинних залах забитий усіма цими транспортними засобами».
За його словами, поки невідомо, чи зберігаються в турбінних залах вибухові матеріали. Але мілітаризація Запорізької АЕС посилює постійний тиск на персонал, який змушений утримувати два реактори в режимі «гарячої зупинки», щоб забезпечити певну кількість електроенергії на потреби станції та міста Енергодар.
«Якщо озброєні люди дихають вам у потилицю в диспетчерській, це просто неймовірно небезпечна ситуація», – сказала старша наукова співробітниця проєкту Гарвардського університету з управління атомом Маріана Буджерин.
«Якщо у вас є три інші атомні електростанції без стороннього електропостачання, і ви не можете перезапустити їх, тому що мережа не працює, це схоже на три величезні бомби уповільненої дії, – додала Буджерин. – Все це разом означає, що ми говоримо про найнебезпечніший момент для ядерної безпеки».