UA / RU
Підтримати ZN.ua

Суддям довіряють 8% українців, прокурорам – 9%

У ставленні громадян до судів спостерігається позитивна динаміка, однак більшість українців як і раніше впевнені в корумпованості суддів.

Українські суди як соціальний інститут зберігають негативний баланс довіри-недовіри в суспільстві (-72%). Тобто довіряють судам 8% населення, тоді як не довіряють 80%, свідчать дані опитування "Демократичних ініціатив" і КМІС.

Абсолютна більшість населення переконана, що в українських судах поширена корупція (85%). Також більшість респондентів вважають, що має місце залежність суддів від політиків (65%) і від олігархів (67%), прийняття замовних рішень (55%), кругова порука в системі правосуддя (51%).

Як зазначають соціологи, практично по всіх негативних моментах роботи судової системи спостерігається суттєва позитивна динаміка порівняно з 2014 роком. У 2014 році впевненими у поширеності в судах корупції були 94% опитаних (отже в цьому році цю проблему відмітили на 9% менше опитаних). Позитивна динаміка спостерігається стосовно залежності суддів від політиків (її відзначили на 20% менше, ніж рік тому), залежності суддів від олігархів (на 13% менше), щодо ухвали замовних рішень, та наявності кругової поруки (на 22% менше).

Стабільною залишається недовіра до української прокуратури. 76% населення в більшій чи меншій мірі довіряють цьому органу, довіряють - 9% опитаних.

Опитування було проведено фондом "Демократичні ініціативи" і Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року серед 2040 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нагадаємо, що за даними опитування КМІС, найбільшою довірою серед українського населення користуються волонтери, церква, громадські організації та Збройні сили України. Владні інститути (уряд та Рада) викликають найменше довіри у населення та мають дуже низький баланс довіри й недовіри. Президент має дещо вищий, ніж опозиція, але так само негативний баланс довіри-недовіри.

Нагадаємо, що в даний час Верховна Рада розглядає два проекти змін до Конституції в частині правосуддя (судова реформа), а також про т. зв. децентралізацію (який надає ОРДО і ОРЛО особливий статус).