UA / RU
Підтримати ZN.ua

Суд збільшив суму застави Рябошапці з групи Онищенка з 1,5 до 100 мільйонів гривень

Антикорупційна прокуратура наполягала на 250 мільйонів.

Апеляційний суд Києва в середу, 29 червня, заарештував на 60 днів одного з підозрюваних у справі "Укргазвидобування" Олега Рябошапку з можливістю внесення 100 мільйонів гривень застави з урахуванням уже внесених 1,5 мільйонів.

Таким чином, суд частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка наполягала на 250 мільйонах гривень застави.

22 червня Рябошапка і Валерій Пісний, яких НАБУ вважає співорганізаторами злочинної групи, були повторно затримані після виходу з Лук'янівського СІЗО. Раніше вони були арештовані, проте сума встановленого для них застави (1 і 1,5 мільйона гривень) була істотно менше, ніж для "пересічних" фігурантів справи (від 50 до 200 мільйонів) і, на думку слідства, не відповідала розміру завданих державі збитків. Антикорупційна прокуратура заявила про намір оскаржити суму застави.

Читайте також: НАБУ затримало 10 підозрюваних у справі "Укргазвидобування"

Нагадаємо, 17-18 червня суд заарештував десятьох фігурантів справи про розкрадання газу, видобутого ПАТ "Укргазвидобування". Сумарний розмір застави перевищив мільярд гривень.

15 червня детективами НАБУ та прокурорами САП в рамках розслідування корупційної схеми з перепродажу газу, видобутого в рамках спільної діяльності з державним підприємством "Укргазвидобування", було здійснено 37 обшуків у Львові, Дніпрі та Києві. В результаті було затримано десять осіб, підозрюваних у причетності до газової схеми.

16 червня керівник САП Назар Холодницький зареєстрував у Верховній Раді погоджене із Генеральним прокурором подання про надання згоди на затримання та арешт народного депутата Олександра Онищенко, як одного з організаторів розкрадання державного газу.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, протягом 2013-2016 років ПАТ "Украгазвидобування" через фіктивні біржі продавала газ за заниженою ціною підприємствам, підконтрольним угрупованню. Потім блакитне паливо за ринковою ціною перепродавалося підприємствам реального сектору економіки. У результаті махінацій держава понесло до 3 мільярдів гривень збитків.