У кінці грудня минулого року Мінфіном разом з Держфінмоніторингом був розроблений законопроект про створення на базі поданих е-декларацій в НАЗК Єдиного державного реєстру національних публічних діячів та їх близьких осіб, - пише в своїй статті для DT.UA банківський експерт Вадим Сирота.
Однак поки цей законопроект не розглядався в сесійній залі. Причому, "розчаровує відсутність Нацбанку в списку розробників законопроекту (звичайно, у рамках його визначених законами повноважень), і залишається сподіватися, що на етапі публічного обговорення банківський регулятор усе ж таки братиме активну участь у цій роботі".
Як зазначає автор статті, специфіка роботи з політично значущими особами (РЕР) та їх родичами у світовій банківській практиці передбачає ряд напрямів: визначення реальних власників (бенефіціарів) бізнес-структур; ідентифікація коштів, з високою ймовірністю отриманих сумнівним шляхом, або накопичених для можливих протиправних дій; розрахункові (клірингові) операції сумнівного характеру. Фактично всі згадані напрями знаходяться у сфері інтенсивної роботи банківських установ. Операції з такими клієнтами мають "високий ризик", що зобов'язує банки до посилення контрольних функцій по відношенню до них.
Відсутність уніфікованого підходу до визначення РЕР, дійсно, може стати головним болем як для регулятора, так і учасників банківського ринку. Особливо, враховуючи невизначеність зі складом окремих груп РЕР
"Цікавим аспектом є організація моніторингу операцій з менеджментом держпідприємств. Це істотно розширює перелік РЕР. Але примітно, що згідно інформації від Мінфіну, озвученої під час зустрічі з делегацією з Німеччини в лютому 2016-го: в даний час в Україні існує понад 3 340 підприємств державної власності, з яких 45% не працюють. Моментально виникають певні аналогії зі "сплячими" ФОПами. А поле для суб'єктивності оцінок регулятора при перевірках просто величезна.
Вадим Сирота зазначає, що тематика РЕР знову спливла в контексті скандалу з "панамськими офшорами" і немає тільки в Україні, але і в країнах з більш розвиненою фінансово-банківською системою.
"Політикум Німеччині в лютому розбурхав розроблений міністром фінансів Вольфганг Шойбле законопроект по боротьбі з відмиванням грошей, який є відлунням вищезгаданого "панамського офшорного скандалу". Серед основних нововведень – обов'язок ювелірів, нотаріусів, автодилерів, співробітників аукціонів, податкових радників та ін. повідомляти про операції "підозрілих клієнтів", до числа яких віднесені і PEP. Також привертає увагу створення "реєстру прозорості" (Transparenzregister), що представляє собою національну базу з інформацією про справжніх бенефіціарів фірм і фондів, а не формальних власників часткою в них.
З огляду на реалії України, слід зазначити, що для нашої економіки і політико-правової системи створення подібних інструментів - не менш актуальне. Нарівні з удосконаленням (точніше, створенням) нормативної бази у сфері комплаєнса (ризики невідповідності діяльності фінустанов нормативним вимогам, правилам, процедурам, у тому числі дотримання режиму санкцій), формуванням Єдиного Кредитного реєстру проблемних боржників і ряду інших централізованих державних реєстрів".
Поняття "політичні значущі особи" (від англ. Politically exposed persons – PEP) використовується для фізосіб, які наділені (або були наділені) значними публічними функціями у певній державі (глави держав або урядів, великі політичні діячі, вищі урядові чини і т. д.). Міжнародні стандарти роботи з РЕР відображені в 12-ій рекомендації FATF.
До 2014 року українському законодавстві не було чіткого визначення PEP. Це поняття було відображено в прийнятому 14.10.2014 р. законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
Детальніше про специфіку банківської роботи з політично значущими особами читайте у статті Вадима Сироти "Політично значущі особи: заручники обставин або головний біль банківської системи?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".