Протягом багатьох років простежується невтішний факт - стік води в Дунаї на українській ділянці річки має рекордно низькі показники. З одного боку, ситуацію прямо пов'язують із трансформаційними процесами в дельті Дунаю та перерозподілом стоку між Кілійським і Тульчинським рукавами річки. З іншого - з колосальною шкодою, якої завдала екосистемі дунайської дельти людина.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юрій Маслов, голова Басейнової ради Нижнього Дунаю, професор, заслужений економіст України. За його словами, для України Дунай є головною міжнародною воднотранспортною артерією, що має 186 км державного кордону з ЄС, і стратегічно важливим виходом у Чорне море. Однак ситуація навколо Дунаю на південних кордонах нашої країни - одна з найскладніших. Катастрофічно міліє найповноводніше гирло дельти - Кілійський рукав, на який минулого століття припадало близько 70% загального стоку річки. Саме з нього живляться українські придунайські озера.
За оцінками експертів, водовтрати в українській частині Дунаю сьогодні становлять близько 40 куб. км на рік. На території обмілілого Кілійського рукава залишаються 20% дельти Дунаю - унікальні за своїм природним ландшафтом водно-болотні угіддя, охоронювані Рамсарською конвенцією й транскордонним румунсько-українським білатеральним резерватом ЮНЕСКО "Дельта Дунаю".
Детальніше про проблеми з українською частиною річки читайте в статті Юрія Маслова "Умираючий український Дунай" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".