До українських вишів не вишиковуються черги з абітурієнтів, котрі бажали б стати вчителями фізики. І це свідчить про масову незацікавленість українського суспільства у повноцінній середній освіті, зокрема зі «складних» предметів, пише старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко у статті «Чому не вистачає вчителів фізики і що з цим робити?».
Багато учнів зосереджуються виключно на підготовці до предметів, потрібних на зовнішньому незалежному оцінюванні. А нові правила вступу дозволили абітурієнтам обирати найлегший варіант та можливість вступу на фізичні, інженерні, математичні, біологічні спеціальності за ЗНО навіть не з фізики чи хімії.
«Ставлення суспільства до вивчення фізики і ставлення до вчителів – дзеркало ставлення до розвитку та прогресу. Абітурієнт прекрасно бачить ставлення до вчителя фізики з боку директора своєї школи, інших вчителів, батьків та учнів. Бачить збори коштів на штори та прийом комісій – і не бачить гарних кабінетів фізики та хімії навіть за кошти батьків. Не бачить науково-популярних книжок. Можливості «фізики на вулиці» (фізичні досліди та спостереження, які можна проводити на вулиці – ред.), складно реалізувати, бо для безпеки під час такого уроку потрібні кілька дорослих. Чудовій захоплюючій фізиці погано навчали вже багато років», - наголошує авторка.
На думку Єгорченко, потрібно розглядати не проблему дефіциту вчителів, а проблему вивчення фізики та інших предметів, які не вважаються легкими, в усій системі освіти, а не тільки в шкільній.
«От і виходить, що лише нечисленні спеціалізовані школи та класи не зможуть забезпечити потреби країни в інженерах, військових, лікарях, кваліфікованих економістах та журналістах», - підсумовує науковиця.
Що насправді відбувається у школі і де взяти хороших викладачів природничих дисциплін і математики – читайте у статті Ірини Єгорченко «Чому не вистачає вчителів фізики і що з цим робити?» у ZN.UA.