Рада бізнес-омбудсмена днями оприлюднила звіт з аналізом зловживань повноваженнями з боку правоохоронних органів, які чинять тиск на вітчизняний бізнес. За підсумками третього кварталу поточного року, експерти Ради констатували збільшення скарг підприємців на силовиків на 20% у порівнянні з показниками другого кварталу 2021 року та на 45% проти даних третього кварталу 2020 року.
Найбільше бізнес в Україні скаржиться на податківців (65% скарг), правоохоронців (15% скарг) та дії державних регуляторів (6% скарг). Антилідерами, за кількістю отриманих від бізнесу звернень, стали м.Київ (32% скарг), Дніпропетровська та Харківська області (по 9% скарг від загальної кількості).
Під тиском правоохоронців частіше опиняються компанії з українськими інвестиціями (87% скарг), хоч і бізнес з іноземними інвестиціями така участь не оминає (13% від усіх отриманих Радою звернень протягом звітного періоду).
Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак окремо виокремив такий вид тиску на українських підприємців, як вилучення та неповернення майна. Відповідних ситуацій стосується фактично кожна друга отримана від бізнесу скарга, пояснив він в інтерв’ю "Цензор.НЕТ".
Так усього скарг, що стосуються арешту та незаконного утримання майна - 36%.
«І ще 20% – це скарги, які провокують ситуації з наступним сценарієм. Правоохоронці звертаються до слідчого судді, отримують ухвалу на обшук, потім вилучають майно, яке в ній передбачено або не передбачено. Буває по-різному. Таке майно має статус тимчасово вилученого. Протягом наступних 72 годин слідчий суддя може видати ухвалу на накладення арешту. З цієї миті майно перебуває під легітимним арештом. Але проблема в тому, що термін такого арешту законодавством нормативно не регламентовано. На практиці це може бути рік-два, а то й більше. На цей час бізнес позбавлений змоги розпоряджатися цим майном, отримати від нього вигоди», - зауважив Грегірчак.Часто вилучення майна компаній і незаконне його утримання правоохоронцями не лише завдає мільйонних збитків компаніям, але й повністю блокує їх діяльність. Особливо, коли мова про підприємців ІТ-індустрії.
Наприклад, у компанії ММІ Engineering за підозрою в майнінгу силовики влітку вилучили 3,8 тис. ігрових консолей PlayStation 4 Slim і 500 відеокарт, через які здійснення майнингу взагалі то є неможливим. Відібране в айтішників майно тягне на 30 млн грн, і його повернення зараз продовжують вимагати адвокати.
В ІТ-компанії MGID «маски-шоу» із вилученням дороговартісної комп’ютерної техніки мали місце ще на початку 2020 року. З плином часу, провадження проти міжнародного бізнесу закрили, а вини його співробітників ані у «роботі з піратським контентом», ані «у фінансових порушеннях», кіберполіція довести так і не змогла. Проте вилучене під вас обшуків майно, ІТ-компанії й досі у повному обсязі не повернули.
Продовженням цієї історії стала реєстрація кримінального провадження вже проти слідчих кіберполіціі за ознаками кримінального правопорушення перевищення влади. Однак справою ДБР безуспішно займається вже понад пів року, так і не вручивши жодної підозри силовикам.
Про ще один випадок безпідставного кримінального переслідування ІТ-бізнесу Рада бізнес-омбудсмена повідомила на своєму сайті. Мова про американську стримінгову платформу, яку податківці звинуватили в заниженні суми ПДВ.
Рішення ДФС проти компанії було скасовано у судовому порядку, однак попри це, ДБР відкрило щодо платформи власне кримінальне провадження. Зрештою складу злочину в діях ІТ-компанії не виявилося, і справу після втручання бізнес-омбудсмена закрили. Однак, питання відповідальності силовиків, які як в попередніх випадках, перевищували свої повноваження й буквально «малювали злочини» з метою тиску, залишається відкритим.