Традиційно у ніч з 13 на 14 січня в Україні святкують прихід Старого Нового року. Це свято виникло через розбіжність у юліанському та григоріанському календарі, яка у XX -XXI століттях становила 13 днів. Саме тому Новий рік за старим стилем відзначають в цей день. Цього року свято припадає та п’ятницю 14 січня.
Слід зазначити, що 13 січня також відзначають Щедрий вечір (інша назва свята – Василів вечір) та Маланку, а 14 січня – День святого Василя.
Традиції святкування Старого Нового року
Господині у Василів вечір частували гостей найсмачнішими стравами – прийнято було накривати багатий стіл, на якому мали бути м’ясні страви, пироги, млинці, ковбаса, вино та горілка. Також подавали щедру кутю, печене порося або інші страви зі свинини. Вважалося, що святий Василь був покровителем свиней, тому необхідно готувати більше страв зі свининою, щоб господарі жили у достатку та багатстві.
Було заведено готувати й страви з півня та зайця в цей день. У народі вірили, що це допоможе бути легким, як птах та моторним, як заєць.
Існувала традиція приготування каші до святкового столу. Господині дотримувалися спеціальних обрядів, а після її приготування могли сказати, чи буде щасливим наступний рік для родини. Для цього старша жінка у сім’ї йшла до комори по гречку, а старший чоловік мав набрати воду з річки або з колодязя. Заборонялося чіпати крупу і воду доти, поки піч не топити.
Вся родина збиралася за столом, старша жінка брала горщик каші, починала перемішувати її та промовляла особливі ритуальні слова. Потім всі члени родини мали вставати з-за столу, а господиня з поклоном мала поставити кашу до печі.
Після приготування каші, її діставали з печі та уважно роздивлялися:
- Горщик повний, а каша навариста та розсипчаста – слід чекати щасливого року та щедрого врожаю. На ранок кашу з’їдали.
- Каша вилізла з горщика, або горщик розколовся – поганий знак для господарів. Таку кашу кидали в ополонку. У народі вірили, що це допоможе змінити долю родину на краще у майбутньому році.
Святкові обряди
На Старий Новий рік більшість обрядів була спрямована на досягнення добробуту та багатства. Зокрема, у народі ходили посівальники та співали обрядові пісні – посівалки, у яких бажали господарям багатого врожаю та здоров’я. Господарі частували посівальників смаколиками, а зерно, що вони розкидали, збирали та зберігали до весни та зміщували при посіві з іншим.
Незаміжні дівчата традиційно ворожили у Василів вечір. Вони вірили, що ворожіння цього дня обов’язково втілиться у життя. На свято у деяких регіонах було прийнято ворожити на майбутню долю, врожай або так звані підблюдні ворожіння (вони проводилися за принципом жеребкування).
Ворожіння на заміжжя
Дівчата опівночі йшли на вулицю та зав’язували очі. Кожну дівчину по черзі обертали навколо себе. Якщо вона пішла до воріт – скоро вийде заміж, якщо до ґанку – ще буде дівувати.
Підблюдні ворожіння
Стіл накривали скатертиною, ставили на нього тарілку з водою, куди опускали шматочки хліба, сіль, три жарини. Все це накривали хусткою. Гості до тарілки клали свої прикраси. Далі співали обрядових пісень та виймали з тарілки речі. Господар визначав своє майбутнє за рядком пісні, що звучала.
Ще один спосіб підблюдного ворожіння – до чаші або миски клали різні предмети. Гості по черзі витягали один з предметів та намагалися вгадати, що на них чекає у наступному році.
Що не можна робити на Старий Новий Рік
В цей день заборонялося конфліктувати, сваритися, з’ясовувати стосунки та лихословити.
Дівчатам не можна було ходити посівати. Це дозволялося лише хлопцям.
Не слід на свято обирати одяг темних кольорів. Краще одягти чисте та світле вбрання.
Вважалося, що не можна в цей день давати у борг, бо можна весь рік бути у боргах.
Заборонялося виносити з дому сміття.