UA / RU
Підтримати ZN.ua

Справу Дубневича про присвоєння 93 млн грн «Укрзалізниці» передали до суду

Слідство щодо ще восьми фігурантів завершили кілька років тому.

До суду передали справу про незаконне присвоєння понад 93 млн грн «Укрзалізниці», у якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич, повідомили в Національному антикорупційному бюро. Всього у справі фігурує дев’ятеро осіб.

«Слідство вважає, що народний депутат України разом ще з вісьмома особами організував схему, в результаті якої Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» впродовж грудня 2015 – березня 2017 рр. здійснила процедуру закупівлі стрілочної продукції за суттєво завищеними цінами не у виробника, а через дві компанії-посередниці, бенефіціарним власником однієї з яких є народний депутат України», – зазначили в НАБУ.

У результаті, філія ЦЗВ закупила товар за суттєво завищеними цінами та зазнала 93,28 млн грн збитків. Слідство встановило, що учасники схеми розділили між собою вказані понад 93 млн грн. Зазначимо, що кінцевими бенефіціарами ТОВ «Корпорація КРТ», яке продавало обладнання УЗ, є брати Богдан і Ярослав Дубневичі.

Розслідування щодо ще вісьмох фігурантів справи завершили в травні 2019 року.

Читайте також: У ВАКС вирішили, що їм не підсудна об'єднана справа щодо двох ТЕЦ братів Дубневичів – ЦПК

Нагадаємо, 31 жовтня 2019 року Верховна Рада підтримала зняття недоторканності, притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата Ярослава Дубневича. Того ж дня йому вручили повідомлення про підозру.

САП наполягала на арешті Дубневича-молодшого з правом внесення 93 млн гривень застави, захист просив суд не обирати депутату запобіжного заходу взагалі. ВАКС відхилив обидва клопотання, призначивши підозрюваному заставу в розмірі 100 млн гривень, а також зобов'язавши його здати закордонні паспорти й носити електронний браслет.

Заставу за Дубневича внесли ще до оголошення рішення Апеляційної палати ВАКС, у листопаді депутат вийшов із СІЗО.

У січні того ж року САП подавала до ГПУ подання на Дубневича-молодшого, але тодішній генпрокурор Юрій Луценко повернув його на доопрацювання.