В рамках “справ Майдану” суд дозволив заочне розслідування щодо двох підозрюваних цивільних осіб, повідомили у Державному бюро розслідувань. За даними слідства, підозрювані причетні до провокацій під час Революції Гідності.
“У березні поточного року слідчим суддею задоволено клопотання слідчих ДБР, погоджені із прокурорами Офісу Генерального прокурора, та надано дозволи на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування відносно двох підозрюваних цивільних осіб, оголошених в міжнародний розшук”, - йдеться у повідомленні.
Вказано, що підозрювані за невеликі гроші вночі 23 січня 2014 року організували групу “тітушок” для провокації конфлікту з учасниками руху “Автомайдан” біля однієї з лікарень Києва. За задумом організаторів злочину, дії “тітушок” мали створити привід та видимість законності дій правоохоронців із затримання активістів, які насправді не вчиняли жодних правопорушень. Це могло б призвести до подальшого припинення їх участі в акціях протесту за допомогою арешту активістів.
“Під виглядом спровокованого «тітушками» конфлікту із учасниками “Автомайдану” працівники ПМОП “Беркут” завдали численні удари руками та ногами, у тому числі спеціальними засобами – “ПР-73”, в область тулуба, ніг, рук та голови 6 активістам, чим спричинили їм тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а також понівечили автомобілі останніх на загальну суму понад 267 тис. грн”, - додали в ДБР.
Ухвала слідчого судді дозволить направити обвинувальний акт до суду за відсутності підозрюваних, а також забезпечить відшкодування потерпілим шкоди за рахунок їх майна. Також ухвала допоможе реалізувати на практиці принцип невідворотності притягнення до відповідальності підозрюваних у “справах Майдану”.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначила Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення. Серед іншого, документ дає політичну оцінку режиму Януковича та наголошує на недопустимості затягування справ Майдану. ZN.UA також розповіло, хто з народних депутатів взагалі не голосував за постанову, чи натиснув кнопки “проти” та “утримався”.
Європейський суд з прав людини заявив про те, що під час Революції Гідності в Україні порушувалися права людини. Також Суд поклав на Україну відповідальність за смерть принаймні одного протестувальника.
При цьому за останні сім років набув чинності лише 21 вирок у справах Майдану. При цьому в Офісі генпрокурора повідомили, що протягом минулого року визнані потерпілими понад 2 тис. осіб. Ще 37 осіб притягнули до кримінальної відповідальності, з них 26 є правоохоронцями, 3 - суддями, 8 - цивільні. Ще 27 підозрюваним обрали запобіжний захід.