Українські слідчі намагалися схилити засудженого за державну зраду полковника ЗСУ Івана Без’язикова до співпраці у справі про катастрофу рейсу МН17 у 2014 році, повідомив його адвокат Віталій Титич.
За словами захисника Без’язикова, від нього вимагали дати свідчення, що підозрювані у збитті літака бойовики фінансувалися з Росії.
«Прокурори пропонували йому надати свідчення, що він точно знає, що вказаних бойовиків (фігурантів прослуховування у контексті розслідування справи МН17 – ред.) фінансувала Росія», - наголосив Титич під час онлайн-обговорення «Казус беллі чи вбивство з необережності: до чого схиляється слідство через сім років після збиття MH-17?».
Тобто, ішлося про докази здійснення Росією ефективного контролю над тимчасово окупованими територіями на сході України.
«Це була не просто вимога, це була вимога з погрозами. Йому інкримінували участь у терористичній організації – 258-му – і коли запропонували надати ці свідчення, сказали: «У тебе є два варіанти: або ти надаєш нам такі свідчення, і ми тебе як свідка передаємо в Голландію, і ти з сім’єю їдеш, ми тут закриваємо кримінальне провадження; або ти продовжуєш стверджувати, що ти про це не знаєш і отримуєш додаткове обвинувачення в вигляді державної зради, що обтяжує, і сідаєш до кінця життя свого», - розповідає захисник.
Титич стверджує, що на його підзахисного намагалися вплинути і через дружину. Без’язиков свідчити відмовився. За словами його захисника, після цього обвинувачення виконало обіцянку та додатково кваліфікувало справу офіцера за статтею 111 КК України – державна зрада. Того ж дня її передали до суду.
Якби його підзахисний погодився дати потрібні слідству свідчення, це могло б негативно вплинути на розгляд справи МН17, оскільки Росія мала б змогу казати про фальшування доказів Україною, наголошує Титич.
«Що би було, якби надав Без’язиков такі свідчення? Ці свідчення були би спростовані, розбиті у суді і Росія би мала дуже вагомі докази того, що Україна фальсифікує докази , що надає докази спотворені, і таким чином дискредитувало б цей процес», - підсумував адвокат.
Онлайн-трансляція обговорення проводилася на сторінках у Facebook Української Гельсінської спілки з прав людини та Медійної ініціативи за права людини. В обговоренні взяли участь журналістка, судова оглядачка видання «Грати» Тетяна Козак; менеджерка проєкту GRC «Міжнародне право і визначення участі Росії в Криму і на Донбасі» Анна Микитенко; адвокат Івана Без’язикова Віталій Титич.
Нагадаємо, у квітні 2020 року Шевченківський районний суд Києва визнав полковника Збройних сил України Івана Без’язикова винним у державній зраді та створенні терористичної групи (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України). За це його засудили до 13 років тюрми і позбавлення військового звання.
У серпні 2014 року Без'язиков потрапив у полон бойовиків «ДНР», його звільнили у липні 2016 року, за результатами спецоперації.
13 грудня 2016 року СБУ затримала Без'язикова у Києві. За версією слідства, коли полковник потрапив у полон, російські спецслужби запропонували йому співпрацювати і Без'язиков погодився. Вступив до складу розвідуправління бойовиків, обіймав посаду «заступника начальника 1-го відділу з аналітичної роботи».
Сам він заперечував обвинувачення. Відомості, отримані офіцером під час полону, дозволили пов'язати записи переговорів бойовиків, причетних до справи MH17, з конкретними персоналіями.