Через війну, яку розв’язала Росія, багато сміливих чоловіків і жінок вступили до лав ЗСУ, щоб дати ворогу відсіч. Військовий психолог Андрій Козінчук розповів, як слід спілкуватися з військовими, щоб не образити та не відчувати себе ніяково.
Щира подяка
Зустрівши незнайомого військового в першу чергу хочемо виразити йому свою вдячність. Для цього достатньо простої фрази «Дякую за службу». Подякувати можна також невербально – кивнувши і посміхнувшись, або використати жест «Завдяки тобі», просто приклавши руку до серця.
При цьому не треба запрошувати випити. Скоріш за все військовий відмовиться і йому буде ніяково.
Щирі емоції
Якщо знайома вам людина повернулася з фронту, дайте їй зрозуміти, як ви раді її бачити. Кажіть, що раді їй, що дуже сумували, що навіть злилися, бо так довго не могли зустрітися.
Неяких непередбачуваних дій
Утримаєтесь від стрибків на спину та раптових обіймів. Ваші дії мають бути передбачуваними. Це не означає, що треба тримати дистанцію. Будьте щирі у своїх емоціях, але не робіть нічого зненацька.
Уникайте важких тем
Не запитуйте «Ну як там наші?», «А багато наших загинуло?», « А страшно на війні?». Краще, ще раз наголосіть, що вдячні військовому за те, що він робить.
Не ліпіть ярлики
Не треба казати «ви – герої» чи «ви – сонечки». Навіть, якщо так воно і є. Але людина перед вами може мати дуже велику провину, і ці слова їй може важко чути. Краще скажіть про свої відчуття. Скажіть, що вдячні ЗСУ, що вам спокійніше, бо вони боронять нас від ворога.
Ніякої критики
Не треба казати, що вони погано воювали, або якийсь підрозділ воював краще за інших. Вона не доречна від тих людей, які там не були.
Ніяких порад
Навіть якщо це ваш знайомий або близька вам людина, все ж слід відмовитись від порад. Краще кажіть про свої бажання та пропонуйте варіанти, даючи військовому можливість вибирати і приймати рішення.