Проти України постійно з високою інтенсивністю продовжується інформаційна війна, а також спроба поширення проросійських наративів серед населення. Соціологи розповіли, чи вірять українці у наративи «розколу» під час війни. КМІС опублікував результати нового опитування.
Чи вірять українці у конфлікт між політичним та військовим керівництвом України
За даними опитування, лише 10% українців зараз вірять, що між політичним та військовим керівництвом держави існує серйозний конфлікт. При цьому, частка таких респондентів з вересня до грудня 2022 року знизилася з 14% до 10%.
Однак з 71% до 77% зросла кількість опитаних, переконаних у тому, що політична влада країни та військове командування діють злагоджено зі спільною метою перемогти у війні.
Чи вірять українці в те, що влада України готова піти на неприйнятні компроміси з РФ
Між вереснем і груднем 2022 року з 5% до 7% зросла кількість тих, хто вважає, що влада держави готова піти на неприйнятні компроміси з РФ.
При цьому, як наголошують соціологи, все одно абсолютна більшість українців — 84%, переконані, що влада не збирається і не піде на неприйнятні компроміси з Кремлем. У вересні цей показник становив 87%.
Чи вірять українці в те, що Захід втомився від України і хоче, щоб Київ домовлявся з РФ
Згідно з даними опитування, лише 15% українців вірять, що Захід втомлюється від України та хоче, щоб Київ розпочав переговори з Росією (стільки ж було у вересні).
При цьому, з 73% до 76% зросла кількість опитаних, які вважають, що Захід продовжує надавати підтримку Україні і очікує завершення війни на прийнятних для Києва умовах.
Також соціологи розповіли про поширеність наративів «розколу» у регіональному вимірі та серед лінгвістичних категорій населення.
Зокрема, попри те, що із Заходу на Схід України впевненість в «об’єднавчих» інтерпретаціях дещо знижується, фактично у всіх регіонах країни абсолютна більшість респондентів оптимістично оцінюють злагодженість дій військово-політичного керівництва України, а також прихильність влади до безкомпромісного опору і продовження західної підтримки.
Подібна тенденція стосується і лінгвістичних категорій населення. Зокрема, попри те, що російськомовні українці (які за національністю вважають себе українцями, але вдома здебільшого розмовляють російською) дещо менш упевнені, проте й серед них лише абсолютна меншість вірять у наративи «розколу».
«Просування агентами російського впливу різних наративів і спрямовано на підрив України зсередини. Наразі ми бачимо досить оптимістичну картину, що абсолютна більшість українців згуртовано відкидають безглузді російські наративи», - зазначають соціологи, але додають, що потрібно зберігати пильність, оскільки ворог підступний і здатний модифікувати безглузді наративи у більш тонкі та менш помітні форми, щоб дестабілізувати країну зсередини.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» упродовж 4-27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Зазначається, що опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року). При цьому, до вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року, зокрема, АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.
Соціологи також пояснили, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається і певне систематичне відхилення. При цьому, вони вважають, що отримані результати зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.