В Україні через декілька днів після Водохреща, 22 січня святкують День Соборності. У 1919 році цього дня відбулося підписання Акту Злуки (об’єднання) Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. У 1999 році це свято було офіційно встановлене в Україні.
Історія свята
В ті часи об’єднання відбулося лише символічно, оскільки більшовики через декілька тижнів захопили Київ, землі Закарпаття опинилися під владою Чехословаччини, а Східної Галичини – під владою Польщі.
У тексті Акту Злуки зазначалося, що «однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
У 1939 році вперше відзначали День Соборності у Карпатській Україні. Святкування було у місті Хуст (тоді автономна республіка Чехословаччина). Українці з усіх куточків країни зібралися разом під синьо-жовтими стягами та пройшли тридцятитисячною ходою, щоб згадати події 20-річної давнини.
Традиції свята
21 січня 1990 року українці, які прагнули до свободи та незалежності, створили «живий ланцюг» з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки. Багато громадян вийшли на вулицю, взялися за руки від Києва до Львова, святкуючи День Соборності.
З того часу подібні «живі ланцюги» неодноразово створювалися, як символ єдності українців.