Щоб забезпечити Національній академії наук України не животіння, а розвиток, потрібно просто виконувати закон щодо її фінансування, передусім частину 2 статті 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», вважає новий очільник НАН Анатолій Загородній.
Цього року на Академію було виділено сумарно близько 5,24 млрд гривень – майже на третину більше, ніж торік. Однак таке збільшення пов’язане із започаткуванням нинішнього року двох нових бюджетних програм – щодо створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами і на забезпечення українських науковців житлом. Обсяги фінансування – 58,6 млн і 60 млн гривень, відповідно.
«Що ж стосується коштів за основною статтею видатків, тобто на статутну діяльність НАН України, то вони зросли трохи більше, ніж на чверть, порівняно з минулим роком. Ми також раді, що було продовжено й на 30% збільшено фінансування за бюджетною програмою з підтримання розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», - розповів Загородній в інтерв’ю Ользі Романюк. Але в бочці меду є й ложка дьогтю: цих коштів менше, ніж було у 2018 і 2019 роках.
Співрозмовник наголосив на тому, що в Академії добре розуміють що з якими важкими викликами зіштовхується Україна зараз, які великі потрясіння переживає. Тому зрозуміло, що про такі ж фантастичні обсяги фінансування науки, як у США, Великій Британії, Японії чи Ізраїлі, не йдеться.
У цих країн і ВВП на порядки більший, і традиції поваги до наукового фаху та розуміння його значення для суспільства і держави – усталені й давні.
Але є інші приклади, на які можна було б орієнтуватися. Наприклад, сусідні країни, які ще 30 років тому починали, практично, в тих самих умовах, що й Україна. «Нічого нового винаходити не треба, все вже давно придумане й налагоджене. Треба цікавитися успішними підходами і, за можливості, пристосовувати й застосовувати їх до української специфіки», - вважає очільник НАН України.
Нинішнього року, відповідно до рішення президії Академії, започатковано стимулюючі підходи до розподілу бюджетних коштів на основі рейтингування установ. При визначенні рейтингу кожної установи враховуються, по-перше, результати її державної атестації та внутрішньоакадемічного оцінювання, а по-друге – якісний і кількісний склад її працівників. Загородній вважає такий підхід не ідеальним, але найкращим із можливих для отримання об’єктивної картини і винагороди гідних.
«Тож для найвищої наукової організації держави, якою, за законом, є НАН України, навіть нинішнє забезпечення залишається мізерним. Скажімо, цього року левову частку збільшення нашого бюджетного фінансування буде витрачено на забезпечення зростання фонду оплати праці, спричиненого зростанням мінімальної заробітної плати та ставки першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки», - продовжує він.
Водночас науковець категорично незгодний із порівнянням Академії з бездонною бочкою, в якій безповоротно і безслідно щезають гроші платників податків.
«Ми не нахлібники й не дармоїди. На плечах українських науковців лежить супровід усіх без винятку стратегічних галузей національної економіки. Тому кожну копійку, спрямовану на науку, слід розглядати не як витрати, а як інвестиції у краще майбутнє. В економічне зростання, енергетичну незалежність, національну безпеку та оборону. Зрештою, у свободу і демократію. Наука як невід’ємна частина культури концентрує все найкраще, на що спромоглося людство. Тож якщо Україна справді прагне долучитися до когорти цивілізованих націй, то розвиток науки є обов’язковою опцією. Це навіть не дискутується», - підсумовує Загородній.
Якою буде нова політика Національної академії наук України та як розвиватиметься українська наука, читайте у відвертому інтерв’ю Анатолія Загороднього Ользі Романюк «У суспільстві існує величезний запит на конструктивні дискусії та наукові знання, і ми просто зобов’язані його задовольнити» для читачів ZN.UA.