Серед українців, які виїхали до Європи, рятуючись від війни, працевлаштовані лише 49%, йдеться у результатах опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Водночас серед тих, хто поїхав до повномасштабного вторгнення РФ, 74% українців мають роботу.
Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі – 67%, найменше – у Західній Європі – 35%. Найменше працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня та Сходу країни, а також з Києва. Серед тих, хто добре володіє місцевою мовою – більшість мають роботу.
Серед тих, хто працевлаштувався у Європі, понад 80% громадян мають роботу у країні свого перебування. Ще 14% працевлаштовані в Україні або одразу в кількох країнах.
При цьому чоловіків, які знайшли роботу, перебуваючи за кордоном, у 1,5 раза більше ніж жінок. Що стосується українців з дітьми, то зайнятість вища серед тих, у кого їх немає. Зокрема, 14% громадян з дітьми не працюють через догляд за своїм нащадком. Чверть респондентів у віці 16-24 років не працюють через навчання.
Якщо говорити про українців без роботи, то чверть перебувають в активному пошуку. Ще 39% думають над тим, аби шукати роботу. Третина взагалі не шукає місце працевлаштування.
«Найменше опікуються пошуком роботи українці, які перебувають у Західній Європі. Жінки менше думають над пошуком роботи, ніж чоловіки, особливо в середньому віці. Водночас роботу шукають українці, які активно вивчають місцеву мову, мають відносно низькі доходи, приїхали відносно недавно і шукають варіанти як залишитися в країні перебування на довше», – зазначили соціологи.
При цьому згідно з дослідженням, майже 40% опитаних українців в Європі чули про випадки відмови українським біженцям у працевлаштуванні. Зокрема, 14% громадян чули про багато прикладів, ще 24% – про поодинокі такі випадки. Серед тих, хто активно шукає зараз роботу, чули про відмову в працевлаштуванні 57% опитаних.
«Частіше про випадки відмови українським біженцям у працевлаштуванні говорять опитані, які перебувають у Східній Європі. Особливо популярна така думка серед української молоді, яка відносно недавно приїхала в Європу», – додали соціологи.
У 73% відсотках випадків проблемою для працевлаштування є мовний бар’єр, у 29% – некваліфікована робота, у 19% – низькооплачувана робота, у 14% – невизнання українського диплома про освіту.
«Респонденти, які зараз в активному пошуку роботи додають сюди небажання роботодавців брати на роботу українців. Про останній фактор також часто говорять респонденти, які продовжують працювати в Україні. Також ті, хто працює в Україні, більше інших бачать проблемою некваліфіковану роботу, й можливо тому не хочуть змінювати українську роботу на неї», – йдеться в результатах опитування.
Водночас якщо мовний бар’єр відносно частіше називався респондентами у Західній Європі, то низько оплачувана робота, небажання брати на роботу українців – в Східній.
Про те, що робота знаходиться далеко від дому частіше говорили респонденти, які перебувають в Північній Європі, про невизнання українських дипломів – у Південній.
Якщо говорити про зміну матеріального стану українців за кордоном, то за останній рік воно покращилось у майже 40%. Ще у чверті опитаних воно не змінилось, у третини – погіршилось. Серед українців, які виїхали до вторгнення, таких майже половина.
Чим довше українці перебувають у Європі, тим кращу вони мають динаміку зміни матеріального стану за останній рік.
«Існує пряма залежність: серед тих, хто має роботу в країні перебування, більшість своє матеріальне становище покращили, тоді як у непрацюючих або тих, хто продовжує працювати в Україні – все навпаки», – пояснили соціологи.
Важливо, що більшість студентів теж покращили свій матеріальний стан. Тоді як погіршення відбулося у людей середнього та старшого віку, частіше у жінок. Найбільше українців, які покращили свій матеріальний стан за останній рік, перебувають у Північній та Західній Європі.
Опитування провели з 4 по 11 липня 2023 року серед українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий прихисток у країнах Європи після 24 лютого 2022. Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees, показник українців, які подали заяву на отримання притулку, ТП або аналогічні національні програми захисту). До вибірки увійшли 2116 українців, які зараз перебувають у 31 країні Європи. Метод опитування: CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Опитування анонімне, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,2%.