Керівництво Служби безпеки України вже кілька місяців блокує проведення експертизи, яка б наблизила покарання організаторів схеми щодо виведення з "Приватбанку" мільярдів гривень, написав у своїй колонці для "Української правди" колишній генпрокурор Руслан Рябошапка. За його словами, нова очільниця Офісу генпрокурора (ОГП) Ірина Венедіктова шукає спосіб передати справу "Приватбанку" підконтрольній президенту СБУ.
"Ще одне надважливе для України провадження може бути швидко завершено, щойно друг президента, Голова СБУ, розблокує проведення ключової експертизи в одному із проваджень НАБУ щодо "Приватбанку". Вже декілька місяців заблокована керівництвом СБУ експертиза рятує організаторів мільярдної схеми від повідомлення про підозру", - зазначив Рябошапка.
Він пояснив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не може повідомити про підозру до того моменту, поки експертиза не встановить розмір завданих збитків.
"Новий генеральний прокурор шукає шляхи не завершити розслідування щодо олігарха, який вивів мільярди гривень з банку, а передати провадження з НАБУ, не підконтрольного президентові, до СБУ, який ним контролюється", - додав Рябошапка.
Він також звернув увагу на те, що одразу після призначення нового керівництва, в ОГП ліквідували департамент, який "за декілька місяців притягнув до відповідальності колишніх власників більше десятка банків за розкрадання коштів".
"Врешті-решт нове керівництво прокуратури хаотично шукає можливості повернути на роботу прокурорських олігархів, "саджанців" та "рішал", звільнених за результатами атестації, публічно виявляючи готовність програти їм всі судові процеси", - написав Рябошапка.
При цьому колишній генпрокурор зазначив, що "президент Зеленський через кіно нарешті пояснив мені причини мого звільнення з посади генерального прокурора – "низькі результати". Рябошапка додав, під низькими результатами Зеленський має на увазі саме "посадки" винних. За словами ексочільника ОГП, президент знає, що за "посадки" відповідають не лише прокурори. Адже справи розслідує низка органів, серед яких Державне бюро розслідувань, СБУ, НАБУ, поліція. А остаточну крапку у ставить суд.
"Тому президент нещирий, коли, ставлячи у вину генеральному прокурору кількість "посадок", він не має претензій до свого давнього друга, який очолює СБУ, міністра, відповідального за роботу Нацполіції називає "самим успішним", а в.о. директора ДБР відправляє на підвищення, призначаючи генпрокурором. Президент нещирий, коли, хизуючись розпочатою нашою командою реформою прокуратури перед іноземними учасниками форуму в Давосі, називає це "низькими результатами" в кіно для українців", - написав Рябошапка.
Колишній генпрокурор стверджує, що однією з головних причин звільнення його команди стала як саме реформа прокуратури. Адже, за словами Рябошапки, після призначення Венедіктової очільницею ОГП, до генпрокуратури повернулися "олігархи у прокурорських погонах", які не змогли пройти переатестацію та перевірки, проведені в рамках реформи.
Рябошапка також звернув увагу на те, що після початку реформи Офіс генпрокурора зміг притягнути до відповідальності підозрюваних, зокрема у справах щодо банку Михайлівський та VAB банку. Він також вказав на те, що заново розпочато розслідування щодо розкрадання "нафтопродуктів Курченка".
"Нам вдалось врятувати одне із знакових проваджень – щодо замаху на Катерину Гандзюк. Розслідуючи це провадження, ми виявили десятки інших епізодів злочинної діяльності у Херсонській області. Ми могли довести справу до суду досить швидко, проте тепер результат цього провадження під загрозою, адже новий прокурор звільнила тих осіб, хто міг завершити розслідування", - додав Рябошапка.
У березні Верховна Рада відправила у відставку генпрокурора Руслана Рябошапку. За даними ZN.UA генпрокурор позбувся своєї посади тому, що Зеленському не сподобалася відмова Рябошапки підписувати підозру ексглаві держави Петру Порошенку. Однак, своєю відмовою Рябошапка врятував репутацію правоохоронних органів, адже підозра була складено безграмотно і з процесуальними помилками.
На місце Рябошапки призначили Ірину Венедіктову. У минулому вона була кандидатом на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду. Однак під час кваліфікаційного оцінювання вона отримала 118,5 балів зі 125 мінімальних.
Детальніше про перспективи прокуратури та ДБР в контексті кадрових перестановок читайте в матеріалі Олександра Лємєнова "Як Зеленський змінює "своїх людей" для ZN.UA.