Розсекречені документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України з тематики аварії на Чорнобильській АЕС внесли до реєстру Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).
Як повідомляє прес-служба СБУ, вказаний перелік документів всебічно відображає причини, перебіг та наслідки аварії, реакцію радянської влади та тогочасних спецслужб. Чималу частину колекції становлять документи із розсекречених фондів КДБ.
Державна архівна служба України вручила представникам СБУ сертифікат, який підтверджує включення архівних документів до відповідного реєстру ЮНЕСКО.
Найбільша техногенно-екологічної катастрофи сучасності сталася 26 квітня 1986 року. Тоді внаслідок вибуху було повністю зруйновано 4-й реактор Чорнобильської АЕС. Викинуті із зруйнованого реактора в атмосферу продукти поділу ядерного палива понесло повітряними потоками на значні території, спричинивши їх радіоактивне забруднення не лише поблизу АЕС, а і за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця аварії.
Першими у ліквідації наслідків аварії взяли участь співробітники станції. Безпосередньо під час вибуху загинула тільки одна людина, ще один помер вранці від отриманих травм. Однак згодом у 134 співробітників ЧАЕС та членів рятувальних команд, що знаходились на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, протягом декількох місяців 28 з них померли.
З 1986 по 1992 роки тільки за офіційними даними у ліквідації наслідків аварії брали участь 600 тис. осіб, ще понад мільйон людей були задіяні в роботах в 30-кілометровій зоні.
Водночас і зараз більше третини громадян України (37%) вважають, що на стан їхнього здоров'я частково або серйозно вплинули наслідки Чорнобильської катастрофи.