Шквал інтенсивних обстрілів з боку підтримуваних Москвою бойовиків із кінця липня призвели до нових жертв з боку українських військових і цивільного населення, пише кореспонденти Ніла Баклі і Роман Олеарчук в газеті Financial Times.
"Незважаючи на те, що ці обстріли не призвели до масованого наступу, багато хто побоюється, що це може статися", - йдеться в повідомленні.
"Сепаратисти обстрілюють з мінометів, танків і всього, що у них є – пряме порушення Мінських домовленостей, - каже Леон, заступник командира 17-го батальйону української армії, дислокованої на північ від Горлівки. - Сепаратисти нарощують свою потужність, вони явно готувалися до наступу, і, вірогідно, будуть атакувати найближчим часом".
Деякі вважають, що останній напад бойовиків є частиною плану, розрахованого на те, щоб домогтися виконання мирних угод "Мінськ-2", від якого, як переконані в Кремлі, Київ прагне піти. "Нічого нового в цих боях немає", - говорить Ігор Сутягін, фахівець по Росії з Королівського інституту оборонних досліджень.
Коли канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд відмовилися їхати в Астану на мирні переговори в січні, то за цим послідувало напад бойовиків на Дебальцеве. "Через місяць вони почали обговорювати "Мінськ-2". Тепер "Мінськ-2" доживає свої останні дні. Росія хоче силою змусити піти на нові переговори, так що вони будуть збільшувати тиск", - йдеться в статті.
"Для Росії використання військової сили є частиною їх дипломатичних зусиль", - пишуть кореспонденти.
Усі згодні, що сформоване положення Москву не влаштовує. Території, які утримуються бойовиками, не здатні перетворитися на економічно самостійні держави, і тому продовження їх існування означає нескінченну підтримку їх російськими засобами.
Реінтеграція їх на правах напівавтономних областей надасть Росії можливість накласти вето на будь-які починання українського уряду. Київ хоче виконання домовленостей "Мінськ-2" на своїх умовах, вважають автори статті.
Але свобода дій Москви також стає все більш обмеженою. Більшість західних дипломатів вважають, що Кремль дійсно прагне до деескалації напруженості в Східній Україні.
Українська армія в останні місяці сильно зміцнила свої позиції, в тому числі і в стратегічно важливому місті Маріуполь. Командири бойовиків визнають, що це місто при всій його значимості при наступі на нього може принести набагато більше проблем, ніж вони можуть впоратися.
Ще одна причина, чому Росія зацікавлена у новому раунді переговорів, полягає в несподіваній для Москви єдності Заходу і загострення дипломатичної реакції ЄС. Європа вже попереджала, що введе нові санкції в разі атаки на Маріуполь. І саме це і стало "оплотом" захисту міста.
"Путін не готовий вести повномасштабну війну, оскільки це призведе до збільшення санкцій і об'єднає Україну і Захід", - говорить Олексій Гарань, український професор політології з Києво-Могилянської академії.
"Навпаки, він хоче скоротити режим санкцій і разом з тим отримати політичні вигоди. Через "Мінськ-2" він хоче легітимізувати владу бойовиків і покласти на Україну і на Захід фінансову відповідальність за відновлення зруйнованого ним Донбасу", - додав Гарань.
Таким чином, хоча Маріуполь зараз знаходиться в центрі уваги, але й інші стратегічно важливі пункти можуть стати мішенню для бойовиків. Коксохімічний завод в Авдіївці, що постачає паливо для сталеливарних підприємств Маріуполя, і електростанція в Світлодарську стратегічно важливі для боевиолкв. Але не настільки, щоб ігнорувати можливість нових економічних санкцій з боку Євросоюзу або Вашингтона.
Це саме по собі може перетворити їх на можливі цілі для Путіна, зазначає FT.
У середу, 19 серпня, прес-центр АТО повідомив, що противник суттєво зменшив обстріл українських позицій з артилерії, але з провокаційною метою бойовики використовували стрілецьку зброю.
Раніше Міністерство оборони України заявляло, що пов'язує активізацію обстрілів бойовиками позицій сил АТО з Днем Незалежності. У зв'язку з ескалацією Євросоюз закликав контактну групу по Донбасу активізувати переговори. В ЄС зазначили, що бої під Старогнатівкою порушили Мінські домовленості, також як і останні акції, спрямовані проти спостерігачів ОБСЄ (включаючи обстріл моніторингової місії, підпал автомобілів ОБСЄ).