Українська енергетична система продовжить знаходитись під ударом. Росія не позбавить себе шансу створити блекаут в Україні і бити по економіці з максимальною потужністю. “Чи можуть ударити ще? Можуть. Краще бути готовим до тривалих перебоїв з електрикою. Енергосистема має запас міцності й вистоїть, якщо атаки повторяться. Але ціна може бути високою”, – пише в аналітичній статті “Удар по енергосистемі як нагадування, з ким ми воюємо” Ігор Маскалевич.
Серед ймовірних причин підвищення інтенсивності ударів – скорочення американської допомоги, яка крім усього іншого складається із запасів ракет, що можуть деактивувати потужність ракетних ударів росіян. “Про поставки винищувачів у гомеопатичних дозах краще взагалі не згадувати. Плани вже переїхали на третє літо війни (і серед обіцяного – жодного американського, до речі)”, – зазначає автор публікації.
Чи зможе зберегти стабільність українська енергетика?
Оцінюючи ситуацію в енергетиці, автор робить припущення, що в цілому загроза стабільному енергопостачанню в Україні є, однак вони не настільки критична, оскільки вибір сезону ударів впливає на наслідки, особливо щодо теплозабезпечення. “Удари при плюсовій температурі та у розпал зими мають різні наслідки, хай там як. Нині працюють близько трьох десятків теплових блоків різної потужності. Майже десяток із них був у резерві. Аварійні запаси для відновлення ЛЕП — наявні. Ремонтні роботи проводити в теплі, за всіх проблем, — зручніше. На річках паводок, отже, ГЕС природним шляхом збільшили виробництво електроенергії. Хоча удар по Дніпровській — тривожний маячок і зайвий привід ще раз подумати про безпеку”, – пише автор аналітичної публікації.
Американський Інститут вивчення війни ISW підкреслює, що російським військам не вдалося зруйнувати українську енергетику під час масованого повітряного удару 22 березня, але вони можуть й надалі завдавати інтенсивних ударів по енергетичній інфраструктурі. Особливо цінні наслідки таких атак для Росії тоді, коли треба отримати вигоду від поточних затримок безпекової допомоги від Заходу, які, значно обмежують парасольку протиповітряної оборони України.