Колядки вперше співали в Україні тисячі років тому. На зорі історії це були язичницькі пісні, які виконували на святі зимового сонцестояння, коли танцювали навколо кам'яних кіл. Незабаром після цього багато композиторів почали складати різдвяні колядки.
Виконана в народі колядка завжди розкриває звичаї та традиції тієї місцевості, де вона з'явилася. Здавна колядники та музиканти ходили від дверей до дверей, граючи і веселячись, а також бажаючи постояльцям усіляких благ. Вважалося неввічливим - не винагородити їхні зусилля їжею та напоями, у тому числі дітей – цукерками та горіхами, а також іншими гостинцями за те, що вас відвідали символічні представники добра та щастя.
Тексти колядок
На синім небі
Зіронька стала,
По всій Україні
Звістку подала.
Що у Віфлеємі,
У стайні низенький,
Дитя народилося –
Іісус маленький.
***
Щедрик-Петрік, дай вареник!
Ложечку кашки, нагору ковбаски.
Цього мало, дай шматок сала.
Виноси швидше, не морозь дітей!
***
Коляд, коляд, колядок
Гарний з медком оладок!
А без меду – не такий,
Дайте, тітко, пирогів!
***
Я маленький хлопчик,
Сів собі на стовпчик,
У сопілочку граю,
Діток забавляю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки –
Це мої потішки.
***
Коляда, коляда
На поличку погляда.
Там лежать ковбаси,
Вони у шанічку біжать.
Дай, бабо, ковбасу –
Літом коней попасу.
Не даси ковбаси –
Хоч сама паси.
***
Ой дай, Боже, святок діждати,
Підемо до діда колядувати.
А у нашого діда є багато хліба:
Два стіжки жита, а третій пшениці
На паляниці,
А четвертий гречки на гречанички,
А п'ятий вівса та й колядка вся.
Добривечір!
***
Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниву засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.