Кожного року християни східного обряду відзначають Святвечір або Надвечір'я Різдва. Раніше це свято відзначали 6 січня, але його дата змінилася. Це пов'язано з тим, що Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар. Так, тепер парафіяни ПЦУ відзначають Різдвяний Святвечір на 13 днів раніше – 24 грудня.
Історія та традиції Святвечора
Для вірян Святвечір вважається одним з найбільших свят перед Різдвом. Вперше Навечір'я Різдва Христового почали святкувати у IV столітті. Пізніше, у V-VIII століттях, були написані священні піснеспіви, які використовуються в різдвяних богослужіннях і зараз.
За легендою, на небі у Святвечір засяяла Вифлеємська зірка. Саме вона сповістила всім про народження Спасителя та Сина Божого Ісуса Христа.
Віряни на свято мають відмовлятися від їжі до першої зірки. Трапеза традиційно починається після того, як вона зійде на небі. На Святвечір господині готують 12 пісних страв. Особливе місце серед них займають вареники та кутя.
До початку святкової вечері голова сім'ї набирав ложку куті та підкидав її до стелі. Вважалося, що рік буде врожайним, якщо до стелі прилипали декілька зерняток куті.
Також вважалося, що не можна прибирати тарілки зі столу у Святвечір – їх залишали тих родичів, яких немає вдома, та для померлих.
На свято на стіл обов'язково ставили дідух. Його робили зі снопа жита або пшениці та ставили під іконами. Дідух вважався символом добробуту та багатства. Під час різдвяних свят існував обряд спалювання дідуха. Також навколо нього було прийнято колядувати.
Після спільної трапези вся сім'я опівночі йшла на святкове богослужіння до храму.
Що заборонено робити у Святвечір
У давнину дотримувалися певних заборон на свято. Так, не можна вживати молочні та м'ясні продукти, оскільки триває Різдвяний піст.
На Святвечір заборонялося лаятися, конфліктувати, пліткувати.
В цей день не можна тяжко працювати, шити, в'язати, вишивати.