UA / RU
Підтримати ZN.ua

Різдвяні традиції: як готувалися до свята наші пращури

Про це розповіла етнологиня.

Цього року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, тому дати багатьох християнських свят змінилися. Тому починаючи з 2023 року віряни ПЦУ та УГКЦ будуть відзначати Різдво 25 грудня.

Читайте також: День Миколая: як написати лист до святого

З цим святом пов’язано багато традицій, яким слідували наші пращури.  Етнологиня Наталія Громова розповіла «Українській правді», як готувалися до Різдва наші пращури та які традиції збереглися до наших днів.

«Різдво для українців – це дуже родинне свято, тому більшість обрядів проводилися у вузькому сімейному колі. Дуже важливо, щоб в цей день всі рідні зібрались за одним столом. Всі хто є жителями хати, навіть той, хто тимчасово виїхав на навчання чи заробітки, але не створив нової сім'ї і переїхав – повинні бути в купочці. Є вірування, що людина буде блукати цілий рік, якщо на Різдво залишиться сама», – розповіла вона.

Вважалося, що в день не можна було сваритися взагалі, навіть якщо хтось з кимось посварився, потрібно було себе тримати в руках. За словами експертки, долучатися до обряду повинні були всі члени сім'ї, бо якщо хтось з родичів чи односельчан проігнорував би традиції, то за віруваннями, це могло накликати біду на всіх жителів. 

Обряди напередодні Різдва

В деяких регіонах навіть були спеціальні обряди, які мали забезпечити лад в сім'ї на наступний рік.

«У бойків прийнято обв'язати стіл залізним ланцюгом і топтатися по ньому ногами – це на здоров'я і щоб вся сім'я трималась купки, ніхто нікуди не пропав і не зник. А також, щоб худоба трималася разом і ходила одна за одною. Також на ранок Різдва до купи зв'язували всі ложки – це теж означало, що вся родина тримається купи», – пояснила Наталія Громова.

Етнологиня розповіла, що обряди поділялися на дві категорії. Одні стосувалися підготовки, а інші – безпосередньо святкування. Все те, що відбувається до сходження першої зірки – тривала підготовка. Вона також несла в собі ідею не лише підготувань, а саме програмування добробуту та врожаю на майбутнє.

Одним із таких обрядів було лякання дерев. За віруванням, це мало забезпечити їхню родючість на наступний рік.  Провести такий обряд потрібно було в обідній час перед святковою вечерею.

«Господар із кимось з домашніх брали сокиру і йшли до цього дерева, там починали між собою діалог. Господар замахувався на це дерево і погрожував, що якщо воно не буде родити – то на наступний рік його зрубають. А дитина чи дружина від імені дерева відповідали, щоб не рубав, бо на наступний рік буде обов'язково рясно родити», – розповіла дослідниця.

Як прикрашали дім до Різдва

Крім того, до свят хата мала бути чисто прибраною і святково декорованою. Хату притрушували сіном або соломою і прикрашали рушниками – це було святково, урочисто і створювало атмосферу свята. 

«Зараз вирізають сніжинки з паперу, а раніше то теж було і називалося витинанки. Це не обов'язково були сніжинки, часто геометричні узори, якими прикрашали хату», – зауважила дослідниця.   

Важливим елементом декору також був дідух – один з основних символів Різдва.

«Наш традиційний дідух – це просто сніп із жита чи пшениці, додатково там могли бути ще якісь трави.  Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року.  Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю», – пояснила експертка.

В хаті його ставили на найвидніше місце – на покутті, біля столу, де стоять ікони. 

Кожного року потрібно було зібрати врожай та зробити новий дідух, бо попередній втрачав свою силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавали до зерна, яке буде засіватися першим. А солому від самого дідуха віддавали худобі або палили.

15 листопада у християн східного обряду розпочався Різдвяний піст, який триватиме 40 днів. Нагадаємо, що не можна їсти під час Різдвяного посту.