Римма Зюбіна, актриса театру і кіно, телеведуча, яка після анексії Криму заявила, що припиняє будь-які спільні проекти з Росією, в своєму інтерв'ю розповідає про себе, про країну, про своє відчуття проблем розвитку кіно і театру в Україні.
"У нас немає правильної контрактної системи в театрі, - переконана Римма Зюбіна. - Актори приходять у театр у 19 років і чекають, поки їх винесуть уперед ногами. Там своє життєве море. Люди одружуються, народжують, розлучаються… Грають кохання у 20 років, а в 50 вони вже ненавидять одне одного, але продовжують грати кохання в тій самій виставі. Для мене більше прийнятна така система театрального існування, як у Польщі й Німеччині. Коли кожні п'ять років ти змінюєш театр, партнерів… бачиш інші очі, розумієш іншу енергетику. Ти повинен завжди бути у формі, адже якщо ти опустишся, через п'ять років жоден театр тебе не візьме. Ти не можеш погладшати на 30 кілограмів, наївно вважаючи, що "блакитних тіней забагато не буває". Усе це стимул".
Розповідаючи про етап роботи в Молодому театрі поруч зі своїм чоловіком і режисером Станіславом Мойсеєвим, актриса говорить не тільки про труднощі такого творчого тандему, але і вказує на світовий тренд чоловічого театру і кіно.
"У мене у театрі завжди був гарний репертуар. Але його могло бути й більше, - продовжує актриса. - Мій чоловік, режисер Станіслав Мойсеєв, тривалий час керував Молодим театром, що мені неабияк заважало. Мені заважали ці погляди, розмови за спиною… або навіть у вічі. Я не навчилася бути акторкою, яка не звертає уваги. Чоловік ніколи не ставив спектаклів під мене, я ніколи не була примадонною… Завжди в головних ролях були Олексій Вертинський, Станіслав Боклан і Валерій Легін. Усі постановки - на них. І навіть якщо зараз подивитися на репертуар, до речі, не тільки нашого театру, а й узагалі на світовий тренд, то режисери ставлять на чоловіків. У жінок значно менше ролей, менше можливостей. І в театрі, і в кіно є така нерівність. Це правда".
"З 69 кінофестивалів у Берліні тільки шість разів нагороду за акторську роботу отримали жінки, - уточнює Римма. - Торік я дивилася всі фільми, які номінувалися на "Золоту Дзиґу" - наш український "Оскар". Так от: не було фільмів з жіночими ролями. Тільки фільм "Припутні" Аркадія Непиталюка побудований на жіночій історії. Решта - чоловічі картини. А на тлі перекосу у бік патріотичного кіно жінка взагалі перетворилася на якусь ледь помітну функцію. Цього року для "Дзиґи" подивилася 24 повнометражні художні картини. З них усього в трьох - яскраві жіночі ролі".
"Так, акторство вважається жіночою професією, але це не правда. Усе дуже індивідуально в кожному конкретному випадку. Свою першу головну роль Марії Стюарт у свого чоловіка я отримала тільки через вісім років після того, як прийшла в театр. Головну в тому традиційному театральному значенні, коли остання на уклін. Тому що в п'єсі "Марія Стюарт" Шиллера головна героїня - саме Марія Стюарт", - завершила актриса Римма Зюбіна.
DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших.
Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, і спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект розвивається двома мовами – російською і українською.
Повну версію інтерв'ю дивіться тут.
Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут.