Врегулювання конфлікту в Донбасі і двосторонніх україно-російських проблем можливе за умови ряду комплексних реформ, вважає дипломат, керівник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Для вирішення конфлікту, необхідно, перш за все, визнати реалії і, розробляючи стратегію і тактику врегулювання конфлікту, виходити з суворої, часом - неприємної правди", написав Філіпчук у статті "Міжнародна миротворчість і війна на Сході України: рецепт мирного врегулювання?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
Експерт вважає, що "сталий мир на сході України можливий лише за умови перегляду глобальної і європейської архітектури безпеки, припинення протистояння РФ із Заходом та інтеграції Росії в європейські структури; врегулювання комплексу україно-російських двосторонніх проблем, розробки та узгодження взаємоприйнятної модальності співіснування України і РФ; проведення швидких системних внутрішніх реформ, які перетворять проект "Україна" в привабливий для всіх її громадян. Проведення реформ, заміна нинішньої корумповано-олігархічної моделі нової України, привабливою моделлю модернізованої економіки, побудова справжньої, а не фасадної демократії, реінтеграція суспільства, досягнення високих стандартів добробуту та інші внутрішньоукраїнські позитивні перетворення стають одним із ключових факторів врегулювання конфлікту".
У той же час, на думку автора, врегулювання внутрішніх проблем не може бути предметом зовнішнього диктату. "Питання державного устрою, у першу чергу - Конституції, не можуть вирішуватися при будь-яких переговорах, оскільки при таких умовах Україна втрачає важливі риси своєї міжнародної правосуб'єктності", - зазначив він.
Міжнародне співтовариство може сприяти українським реформам, надавати фінансову чи технічну допомогу, але не може замість українців визначати основні риси української державності, зазначається в статті.
"Мінські домовленості відображають "російську" логіку врегулювання конфлікту, але сьогодні можуть бути відкинуті. Вихід із ситуації полягає в необхідності просування нових ідей і проектів, здатних відсунути невигідні Україні Мінські домовленості на другий план і поступово їх маргіналізувати. Фактично основним висновком після двох років російської агресії і конфлікту в країні є необхідність виробити і просувати свій власний системний план врегулювання як геополітичного протистояння, так і двостороннього російсько-українського конфлікту. Будь-який інший план врегулювання конфлікту, розроблений у Москві, Берліні, Вашингтоні чи Брюсселі, буде виходити з чиїхось, але не обов'язково з українських інтересів", - пропонує автор вихід шсз ситуації.
Що стосується реальних способів досягнення ценли по мирному врегулюванню конфлікту, то український план повинен базуватися на принципах збереження української державності в кордонах 1991р. і відновлення повноцінного суверенітету; неприйнятність будь-якої міжнародної домовленості, досягнутої без участі України або шляхом примусу, домовленості, порушує гідність і свободу українського народу; інноваційності, необхідності нестандартних моделей врегулювання; мирного врегулювання конфлікту на основі поваги до регіональних особливостей, мови і т. д., максимального і рівного делегування повноважень регіонам, недопущення дискримінації тих чи інших регіонів за будь-якою ознакою; поваги до гідності, цінностей, мотивації всіх сторін конфлікту - на всіх його рівнях, за винятком тих, хто сприяв і здійснив акти агресії і військові злочини; невідворотності покарання за підготовку та здійснення агресії, підтримку незаконних збройних формувань, військові і кримінальні злочини, злочини проти людяності і т. п. На думку дипломата, для реалізації українського плану мирного врегулювання потрібно переосмислити роль і місце Росії в Європі і світі та запропонувати РФ і західним партнерам проекти "позитивної" і "негативної" міжнародного порядку денного з РФ. Позитивний порядок денний повинна передбачати низку кроків щодо перегляду європейської архітектури безпеки і співробітництва з метою заспокоїти формальні претензії Кремля, пропозиції щодо врегулювання двосторонніх українських проблем з використанням інноваційних способів, але при безумовному визнання українського суверенітету в рамках кордонів 1991 р. Негативна порядок денний повинна сприяти примусу РФ до прийняття позитивної порядку денного і може включати такі кроки, як кваліфікація РФ в рамках ООН як агресора і сторони конфлікту, а отже, заборона РФ брати участь у прийнятті рішень щодо його врегулювання, винесення прийняття рішення про визначення і покарання агресора на ЧСС ООН, введення до РФ вищого рівня санкцій і т. п. Тільки поєднанням пряника і батога можна спробувати змусити та/або залучити Кремль до змістовних переговорів з метою відновлення миру.
"Очікування, що наші проблеми з Росією вирішать тільки діючі санкції Заходу і підвищення для неї ціни конфлікту, - помилкові та шкідливі", - резюмував експерт.