Наші відділення реанімації лише на 3% від загальної маси оснащені спеціальними приладами, які саме й реєструють смерть мозку. Це газоаналізатори (що дозволяють провести діагностику людини в комі), медичні датчики кисню, апарати ШВЛ (штучної вентиляції легень) і головне - доплери (сканування стану судин та току крові в органах, і мозку в тому числі) - необхідне (бажано німецьке) обладнання реанімацій.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Марина Ткаченко. За її словами, сама фіксація смерті мозку відбувається не одномоментно, а в кілька етапів, що виключає виникнення зворотних процесів виходу з коми.
"Ви не зможете знати, живим чи покійним вважається ваш близький, який перебуває в реанімації. Це вам зможуть сказати тільки лікарі, однак і тут ви не проконтролюєте правдивості та безпомилковості цих висновків. У цих позиціях не враховано персональну відповідальність, а також не передбачено контролю над їхніми колективними рішеннями", - зазначає експерт.
Детальніше про проблеми трансплантології в Україні читайте в статті Марини Ткаченко "…Та забули про яруги, або Що залишається незрозумілим у новому законі про трансплантацію" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".